Історичні портрети політичних та державних діячів зарубіжних країн ХХ ст.

(Канцлери Федеративної Республіки Німеччини)

            На сьогодні Федеративна Республіка Німеччина є однією з провідних країн світу з потужною економікою, високим рівнем життя населення, ефективною системою соціального захисту і самодостатнім та впливовим гравцем на міжнародній арені. Як вдалося досягти цього країні, після нищівної поразки у Другій світовій війні? Оскільки Основний закон ФРН наділяє федерального канцлера правом формувати уряд та визначати державний політичний курс, то цей шлях успіху значною мірою обумовлений діяльністю тих німецьких політиків, які обіймали цю посаду. На лекціях студенти ознайомляться з життям канцлерів ФРН, засадами їх внутрішньої і зовнішньої політики у контексті історичної епохи та з урахуванням найновіших досліджень проблеми.

 

Исторические портреты политических и государственных деятелей

зарубежных стран ХХ в.

(Канцлеры Федеративной Республики Германии)

 

            Сегодня Федеративная Республика Германия является одной из ведущих стран мира с мощной экономикой, высоким уровнем жизни населения, эффективной системой социальной защиты, а также самодостаточным и влиятельным игроком на международной арене. Как удалось достичь этого стране, после сокрушительного поражения во Второй мировой войне? Поскольку Основной закон ФРГ наделяет федерального канцлера правом формировать правительство и определять государственный политический курс, то этот путь успеха в значительной степени обусловлен деятельностью тех немецких политиков, которые занимали эту должность. На лекциях студенты ознакомятся с жизнью канцлеров ФРГ, принципами их внутренней и внешней политики в контексте исторической эпохи и с учетом новейших исследований проблемы.

Актуальні питання історичної науки. Нова культурна історія.
(професор Барвінська П.І.)

            Курс має на меті ознайомити майбутніх істориків з особливостями відносно нового напрямку досліджень, який на рубежі 20-21 ст. займав домінуючі позиції у зарубіжній історіографії. Частково цей напрямок розробляється в історичних дослідженнях на пострадянському просторі, де він має чималі перспективи. Під час вивчення курсу студенти дізнаються про етапи розвитку культурної історії, процес становлення нової культурної історії, її теоретичні засади та особливості досліджень історії тілесності, емоцій, насилля, уявлень, репрезентацій, пам’яті, читання та інших практик.

Актуальные вопросы исторической науки. Новая культурная история.

            Курс имеет целью ознакомить будущих историков с особенностями относительно нового направления исследований, которое на рубеже 20-21 вв. занимало доминирующие позиции в зарубежной историографии. Частично это направление разрабатывается в исторических исследованиях на постсоветском пространстве, где оно имеет хорошие перспективы. При изучении курса студенты узнают об этапах развития культурной истории, процессе становления новой культурной истории, ее теоретических основах и особенностях исследований истории телесности, эмоций, насилия, представлений, репрезентаций, памяти, чтения и других практик.

Історія країн Центральної та Східної Європи у новітній час

            У новітній час на теренах Центральної та Східної Європи відбувались найбільш динамічні процеси: розпад імперій, створення нових держав, експерименти по побудові соціалізму, постсоціалістична трансформація. Під час вивчення курсу студенти ознайомляться з суспільно-політичними, економічними, соціальними та культурологічними аспектами розвитку країн цих регіонів. Один з модулів передбачає вивчення історії Радянського Союзу — тоталітарної держави, що після другої світової війни тривалий час визначала політичний порядок денний двополярного світу.

 

История стран Центральной и Восточной Европы в новейшее время

            В новейшее время на территории Центральной и Восточной Европы происходили наиболее динамичные процессы: распад империй, создание новых государств, эксперименты по построению социализма, постсоциалистическая трансформация. При изучении курса студенты познакомятся с общественно-политическими, экономическими, социальными и культурологическими аспектами развития стран этих регионов. Один из модулей предусматривает изучение истории Советского Союза - тоталитарного государства, которое после Второй мировой войны долгое время определяло политическую повестку дня биполярного мира.

 

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ПІД ЧАС КАРАНТИНУ ЗІ СПЕЦКУРСУ Історичні портрети політичних та державних діячів зарубіжних країн ХХ ст.”

ДЛЯ СТУДЕНТІВ 4 КУРСУ Д.В.

 

 Тема. Конрад Аденауер – батько нової Німеччини.

 Прихід в політику й політична діяльність між І та ІІ світовими війнами. Перші повоєнні роки: дорога до канцлера. Основні засади внутрішньої політики канцлера Конрада Аденауера. Досягнення «соціальної ринкової політики». Суть зовнішньополітичної концепції «нова Німеччина в новій Європі». Важка дорога на Схід. Відставка та життя канцлера -”пенсіонера”. Сучасні оцінки діяльності та пам'ять.

 Завдання.

1) Переглянути і підготувати рецензію на один із документальних фільмів про К. Аденауера

а) Німеччина після Гітлера: від диктатури до демократії. Документальний фільм DW https://www.youtube.com/watch?v=bp-ftwHuRf8

б) Історичні особистості - Конрад Аденауер https://www.youtube.com/watch?v=-0qiuv5XX3A

в) “Аденауер - архітектор нової Німеччини” https://www.youtube.com/watch?v=XBbO6tQGf_E

2) Зреферувати текст: “Німецькі портрети: Конрад Аденауер” фhttps://www.dw.com/uk/%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D1%96-%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B8-%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%80%D0%B0%D0%B4-%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%B5%D1%80/a-3810989

3) Проаналізувати східноєвропейський напрямок зовнішньої політики Конрада Аденауера на підставі текстів:

а) Сорокин А.Н. На перефериии восточной политики ФРГ: Конрад Аденауэр и страны Восточной Европы. https://cyberleninka.ru/article/n/na-periferii-vostochnoy-politiki-frg-adenauer-i-strany-vostochnoy-evropy

б) Сорокин А.Н. Советский Союз во внешнеполитической концепции Аденауэра. Вестник Томского гос. ун-та. История. 2018. № 55. http://journals.tsu.ru/history/&journal_page=archive&id=1761&article_id=39291

Тема Людвіг Ерхард — автор “німецького дива” на канцлерській посаді.

 

Дитинство, війна, університет — важливі етапи становлення особистості. Наукова діяльність та формування політичних поглядів. Людвіг Ерхард і нацисти. Міністр-реформатор в Бізонії. Незмінний міністр економіки в урядах Конрада Аденауера. Внутрішня і зовнішня політика канцлера Л. Ерхарда. Політична діяльність після відставки. Наукова спадщина.

 

Завдання

1) Зреферувати один із розділів книги: Эрхард Л. Благосостояние для всех. _ Москва, 2001. 464 с. https://institutiones.com/download/books/3091-blagosostoyanie-dlya-vseh.html

або: http://www.vixri.com/d/Erxard%20Ljudvig%20_Blagosostojanie%20dlja%20vsex..pdf

https://www.e-reading-lib.com/book.php?book=67568

 

2) Зреферувати публіцистичний текст про Л. Ерхарда на сайті видання «Дзеркало тижня»: https://dt.ua/SOCIETY/batko_ekonomichnogo_diva_u_tovaristvi_kontrolovanoyi_ratsionalnosti_ta_ratsionalnogo_samokontrolyu.html

 

БАРВІНСЬКА П.І.

 

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ПІД ЧАС КАРАНТИНУ ЗІ СПЕЦКУРСУ “усноісторичні проекти в новітній історії” для аспірантів 2 року навчання

 

 

Опрацювати літературу та виконати самостійні завдання до теми 3 і 4

 

Тема 3. Дослідницькі проекти з усної історії в Україні та країнах пострадянського простору (лекція — 2 год., самостійна робота — 10 год.)

Радянська спадщина в розвитку усної історії в країнах пострадянського простору. Інституалізація усної історії в Україні. Основні напрямки та тематика досліджень в 90-і рр. минулого століття. Тематичні проекти з усної історії в дослідженнях новітньої історії України ХХІ ст. Міжнародні усноісторичні проекти з історії України. Усна історія в Одеському національному університеті імені І. І. Мечникова. Усноісторична проблематика в дослідницьких практиках істориків Білорусії, Росії, Молдови та Казахстану.

 

Література/джерела

- Барвінська П.І. Особливості конструювання образу Східної Європи в академічному середовищі німецькомовних країн в останній третині ХХ ст. у баченні німецькомовних істориків. Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Київ, 2012. С. 11-14.

- Беларускі архіў вуснай гісторыі. URL: http://www.nashapamiac.org/archive/home (дата звернення 10.02.2020)

- Грінченко Г. Г., Реброва I. B., Романова І. М. Усна історія в пострадянських дослідницьких практиках (на прикладі сучасних Білорусії, Росії та України). Український історичний журнал. 2012. № 4. С. 172-187. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UIJ_2012_4_13 (дата звернення 10.02.2020)

- Кісь О. Усна історія в сучасній Україні: здобутки і виклики часу. URL: https://ua.boell.org/uk/2017/01/16/usna-istoriya-v-suchasniy-ukrayini-zdobutki-i-vikliki-chasu (дата звернення 10.02.2020)

- Крізь призму десятиліть/ упорядники П. І. Барвінська, Л.Ф. Дяченко. Одеса : ОНУ імені І.І.Мечникова, 2017. 380 с. + 28 стор. іл.

- Кушнір В.Г., Петрова Н.О., Поломарьов В.М. У скорботних 1932-1933 роках. Одеса : Вид-во КП ОМД, 2008. 298 с.

- Енсенов К. Историческая память казахского народа и традиция устной передачи исторических сведений Комунікативні горизонти усної історії: матеріали Міжнар. наук. конф., 17-18 травня 2013 р. Переяслав-Хмельницький, 2013. C. 131-134

- Кусаинова М. Роль устной истории в восстановлении исторической памяти казахского народа. Комунікативні горизонти усної історії: матеріали Міжнар. наук. конф., 17-18 травня 2013 р. Переяслав-Хмельницький, 2013. C. 135-141.

- Маховская И. С., Романова И. Н. Память о перестройке. Белорусская провинция. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Історія. Філософія. Політологія. Одеса, 2011. Вип. 2. С. 9-13.

- Ростовцев Е.А. Российская наука об устной истории Вестник Санкт-Петербургского университета. История. 2018. Т. 63. Вып. 2. С. 522–545. URL: https://doi. org/10.21638/11701/spbu02.2018.213 (дата звернення 10.02.2020)

- Prisac L. Xenofontov I. V.  Revizuirea memoriei. O altfel de abordare a deportărilor din RSS Moldovenească /Studiu introductiv. Arhivele memoriei: Recuperarea şi valorificarea istorică a memoriei victimelor regimului totalitar-comunist din Republica Sovietică Socialistă Moldovenească: Memorii. Documente. Studii de caz, vol III: Cercetări realizate în localitățile din sudul Republicii Moldova, C. Manolache (ed.), Chişinău: Biblioteca Ştiinţifică (Institut) "Andrei Lupan", 2019, (F.E.-P. "Tipografia Centrală"), p. 8-22. URL: http://enciclopedia.asm.md/wp-content/uploads/Arhivele-memoriei_.pdf (дата звернення 10.02.2020)

 

Завдання/матеріали для самостійної роботи

1) Проаналізувати напрямки роботи одного із українських центрів усної історії. Скориставшись доступом на сайті Української асоціації усної історії:

http://oralhistory.com.ua/proekti/centri-uaui/ (дата звернення 10.02.2020)

2) Проаналізувати тематику конференцій з усної історії, представлених на сайті Української асоціації усної історії: http://oralhistory.com.ua/ (дата звернення 10.02.2020)

3) Визначити суть методологічних дискусій українських дослідників за матеріалами збірників:

а) Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія. - 2012. - Вип. 111.(Спеціальний випуск присвячений усноісторичним дослідженням) URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_Ist_2012_111 (дата звернення 10.02.2020)

б) Україна модерна. 2007. № 11 – Спеціальний випуск присвячений дослідженням в модальності усної історії.

в) Усна історія в сучасних соціально-гуманітарних студіях: теорія і практика досліджень / За ред. В. Кравченка, Г. Грінченко. Xарків, 2008. (Схід/Захід: Іст.-культ. зб. – Вип. 11–12: Спец. вид.: Усна історія в сучасних соціально-гуманітарних студіях: теорія і практика досліджень / за ред. В. Кравченка, Г. Грінченко. Харків: ТОВ «НТМТ», 2008. 432 с. http://oralhistory.com.ua/publikacii/pidtrimka-uaui/usna-istoria-v-suchasnykh-studiakh.html )(дата звернення 10.02.2020)

4) Проаналізуйте напрямки діяльності дослідників усної історії в Білорусії за матеріалами сайту “Беларускі архіў вуснай гісторыі”. Електронний ресурс. Режим доступу http://www.nashapamiac.org/archive/home (дата звернення 10.02.2020)

 

Запитання для самоперевірки опанування матеріалом по темі

1) Які наслідки для розвитку усноісторичних досліджень на пострадянському просторі мало маргінальне становище усної історії в Радянському Союзі.

2) Які етапи розвитку усної історії в країнах пострадянського простору виділяють дослідники?

3) Які теми домінували в усноісторичних проектах в Україні в 90-і рр.? Чим це можна пояснити?

4) Яка тематика усноісторичних проектів, які проводили/проводять дослідники України в 2000-і рр.? Які зміни відбулися в порвнянні з 90-ми роками?

5) Яка тематика усноісторичних проектів, які проводили/проводять дослідники Росії, Білорусії, Молдови, Казахстану? Чим обумовлена тематична подібність та відмінність проектів?

 

Тема 4. Методика збирання, зберігання та використання усних джерел (лекція — 2 год., самостійна робота — 10 год.)

         Підготовка до інтерв’ю та обґрунтування дослідження. Вибір та пошук респондентів. Правила роботи з інформаторами. Типи інтерв’ю. Розробка стратегії проведення інтерв’ю, підготовка питальника. Організація інтерв’ю: технічна підготовка, вибір місця проведення інтерв’ю. Деонтологія опитування, супровідна документація. Транскрибування та архівування усноісторичних джерел. Робота в архіві звукозаписів. Публікація аудіо-джерел. Систематизація, критичний аналіз та інтерпретація усних історичних джерел.

 

Література/джерела

- Грінченко Г. Г. Усна історія. Методичні рекомендації з організації дослідження : для студентів і аспірантів. Харків, 2007. 28 с.

- Грінченко Г. Текстуальний аналіз усно-історичного свідчення (на прикладі усних інтерв’ю з колишніми остарбайтерами Харківської області). Схід – Захід : Іст. культурологічний збірник. Вип. VI. Харків-Київ : Критика, 2004. С. 151-171.

- Soutern Oral History Program. Student interviewer guidelines. URL: https://sohp.org/files/2012/04/Student-Handbook_not-specific-to-a-course.pdf (дата звернення 10.02.2020)

- Thompson P. The Voice of the Past: Oral History. 3rd Edition. Oxford: OUP, 2000. 368 P. (Томпсон П. Голос прошлого. Устная история / П. Томпсон. - М.: Изд-во «Весь мир», 2003. 368 c. (Розділи 7, 8, 9)

- Harding J. ‘Talking about care: emotions, culture and oral history’ (vol 38, no 2, 2010) // Oral History journal:@50. The Voice of History 1969-2019. https://www.ohs.org.uk/wordpress/wp-content/uploads/OHJ_50_full_v2_compressed-1.pdf (дата звернення 10.02.2020)

 

Завдання/матеріали для самостійної роботи

1) Опрацюйте одну із статей та визначте основні етичні вимоги до проведення інтерв’ю задля створення усноісторичних джерел.

а) Hamilton C. ‘On being a “good” interviewer: empathy, ethics and the politics of oral history’ (vol 36, no 2, 2008). Oral History journal:@50. The Voice of History 1969-2019. URL: https://www.ohs.org.uk/wordpress/wp-content/uploads/OHJ_50_full_v2_compressed-1.pdf (дата звернення 10.02.2020)

 

б) Rickard W. ‘Oral history: more dangerous than therapy? interviewees’ reflections on recording traumatic or taboo issues’ (vol 26, no 2, 1998). Oral History journal:@50. The Voice of History 1969-2019. URL: https://www.ohs.org.uk/wordpress/wp-content/uploads/OHJ_50_full_v2_compressed-1.pdf (дата звернення 10.02.2020)

 

2) Опрацюйте текст і визначте, які проблеми у процесі транскрибування інтерв’ю виокремлює автор?

Samuel R. ‘Perils of the transcript’ (from vol 1, no 2, 1972). Oral History journal:@50. The Voice of History 1969-2019. URL: https://www.ohs.org.uk/wordpress/wp-content/uploads/OHJ_50_full_v2_compressed-1.pdf (дата звернення 10.02.2020)

 

3) Опрацюйте текст і визначте, які підходи до проведення інтерв’ю окреслює автор?

 

Evans G. E. ‘Approaches to interviewing’ (vol 1, no 4, 1972). Oral History journal:@50. The Voice of History 1969-2019. URL: https://www.ohs.org.uk/wordpress/wp-content/uploads/OHJ_50_full_v2_compressed-1.pdf (дата звернення 10.02.2020)

 

Запитання для самоперевірки опанування матеріалом по темі

1. Які є типи і види запитань? Які переваги і недоліки кожного типу?

2. Які є типи інтерв’ю? Які переваги і недоліки кожного типу?

3. Яких етичні норми необхідно дотримуватись у роботі з респондентами?

4. Які вимоги до публікації аудіо-джерел?

5. Які методологічні принципи використання усноісторичних джерел у дослідній роботі?