Другий період нової історії (1871-1914 рр.) є одним з фундаментальних етапів історичної еволюції людства. Цей період в історії євроатлантичної цивілізації пов'язаний із «зенітом» капіталістичного шляху розвитку, завершенням процесу індустріалізації та остаточним складанням колоніальних імперій.

Саме в цей період було сформовано суспільний лад, який сьогодні існує в більшості країн Європи та Америки. Великі зрушення відбулися в культурному розвитку, освіті, побуті, змінилися стереотипи поведінки людей у соціумі. Відбулася політична модернізація, яка сформувала нову систему управління та дала можливість брати участь в управлінні основним соціальним групам населення. На зміну становому суспільству з його авторитарно-статусною системою управління та привілеями приходить громадянське, в якому домінують нові правила: демократичні структури, розширення електорату, правовий режим, раціоналізація, ліберальна філософія, інституціоналізована наука. Відбувався подальший розвиток саморегулюючої економічної системи з використанням передових технологій, ринком, оборотом фінансів, юридично захищеною власністю. В Європі склався так званий «сучасний центр» європейської модернізації.

Другий період нової історії має подвійний зміст. Він частково охоплює так звані пізньовікторіанську епоху, європейську «belle époque» та «позолочену добу» історії Сполучених Штатів Америки, але водночас і багаточисельні економічні, політичні кризи, невирішені національні питання. Сучасники розділилися на прибічників та критиків суспільного розвитку. Наприкінці ХІХ ст. виявилися перші ознаки нових загрозливих тенденцій: чергове незадоволення провідних країн колоніальною картою світу, посилення агресії на різних рівнях суспільного життя та зовнішньої політики країн Європи та Північної Америки, зміцнення монополій, різке розшарування суспільства за новими умовами. Цей комплекс процесів, що поєднують терміном «імперіалізм», став основною причиною Першої світової війни.

 

Індивідуальні завдання:

1)Розробка презентації (20-30 слайдів);

2)Розробка тестових завдань (15-20 питань з 4 варіантами відповіді);

3)Написання творчого есе (4-6 сторінок А4 друкованого тексту). Есе має складатися з таких елементів: вступ, де студент формулює актуальність проблеми, мету власного дослідження та задачі її виконання; основна частина, в якій викладається основний зміст теми; висновків, що містять авторський аналіз зазначених проблем; список джерел та літератури, що налічує не менше 15 робіт, присвячених темі, що розглядається. Стиль мови есе – довільний художній, публіцистичний.

 

Тематика для презентацій:

  1. Процес об’єднання німецьких земель: політико-географічний аспект.
  2. Політична система Німецької імперії в 1871-1914 рр.: конституційний устрій, політичні партії, соціальні сили.
  3. Науково-технічний розвиток Німеччини в кінці ХІХ – на початку ХХ ст.
  4. Розвиток культури Німеччини 1871-1914 рр.
  5. Колоніальна політика Німецької імперії 1871-1914 рр.
  6. Німецька армія в Першій світовій війні (1914-1918 рр.): військово-технічний та стратегічний аспекти.
  7. Франко-прусська війна: військовий аспект.
  8. Науково-технічний розвиток Франції (1871-1914 рр.)
  9. Політична система третьої республіки у Франції з 1871 по 1914 рр.: конституційний устрій, політичні партії, соціальні сили.
  10. Розвиток культури Франції 1871-1914 рр.
  11. Колоніальна політика Франції 1871-1914 рр.
  12. Французька армія в Першій світовій війні (1914-1918 рр.): військово-технічний та стратегічний аспекти.
  13. Науково-технічний розвиток Великої Британії в 1871-1914 рр.
  14. Розвиток вікторіанської культури в останній третині ХІХ ст. – на початку ХХ ст.
  15. Колоніальна політика Великої Британії в 1871-1914 рр.
  16. Англійська армія в Першій світовій війні (1914-1918 рр.)
  17. Реконструкція США: економічний та політичний аспекти.
  18. Розвиток культури США в 1871-1914 рр.
  19. Науково-технічний розвиток США в 1871-1914 рр.
  20. Іспано-американська війна 1898 р.: військовий, політичний та колоніальний аспекти.
  21. Зовнішньополітичні доктрини США в кінці ХІХ – на початку ХХ ст.
  22. Американська армія в Першій світовій війні (1914-1918 рр.): військово-технічний та стратегічний аспекти. 

Тематика для підготовки тестових завдань

1.Біографія та політична діяльність Отто фон Бісмарка

2.Політична діяльність німецьких канцлерів 1890-1917 рр.

3.Німецька соціал-демократія останньої третини ХІХ ст.

4.Соціальна та культурна політика Паризької комуни 1871 р.

5.Економічний розвиток Третьої республіки у Франції з 1871 р. по 1914 р.

6.Політичні кризи та корупційні скандали у Франції в кінці ХІХ – на початку ХХ ст.

7.Президенти Третьої республіки у Франції з 1871 р. по 1914 р. та їх політика.

8.Біографія та політична діяльність У. Гладстона.

9.Біографія та політична діяльність Б. Дізраелі.

10.Соціальні реформи Англії на початку ХХ ст.

11. Ірландське питання в англійській політиці кінця ХІХ – початку ХХ ст.

12.Біографія та політична діяльність Теодора Рузвельта.

13.Політика американських президентів в останній третині ХІХ ст. (1871-рр.)

14.Економічний розвиток США в 1871-1914 рр.

15.Франція у Першій світовій війні.

16.Велика Британія у Першій світовій війні.

17.Австро-Угорщина у Першій світовій війні.

18.Італія у Першій світовій війні.

19.США у Першій світовій війні.

 

Тематика для написання есе:

До I модуля

біографічний нарис з однієї з видатних осіб історії Європи та Америки кінця ХІХ ст. (О. фон Бісмарк, В. Вільсон, В. Гладстон чи інші за вибором студента)

До II модуля

колоніальна політика європейських країн та США як головна причина Першої світової війни.

 

Питання на іспит:

  1. Причини та наслідки франко-прусської війни.
  2. Виникнення та діяльність Паризької Комуни.
  3. Третя республіка у Франції (1870-1914): політичний та соціальний розвиток.
  4. Буланже і буланжизм. Скандал «Панама». Справа Дрейфуса.
  5. Зовнішня політика Франції 1870-1914 роках.
  6. Створення Німецької імперії. Імперська конституція в Німеччині 1871 р.
  7. Діяльність канцлера Отто фон Бісмарка.
  8. Грюндерство й економічний розвиток Німеччини в 70-ті роки XIX ст.
  9. «Культуркампф» в Німеччині.
  10. «Новий курс» Л. Фон Капріві у внутрішній і зовнішній політиці. Створення Пангерманського союзу.
  11. Консервативні уряди Великобританії в останній чверті ХІХ ст.
  12. Політика «ллойд-джорджизма» у Великобританії.
  13. Військово-стратегічні плани держав напередодні Першої світової війни.
  14. Соціально-економічний розвиток Франції в кінці ХІХ - на початку ХХ ст.
  15. Національне питання в Австро-Угорській імперії в 1871-рр.
  16. Соціально-економічний розвиток Англії в кінці ХІХ - на початку ХХ ст.
  17. Політичний та соціально-економічний розвиток США в кінці ХІХ - на початку ХХ ст.
  18. Причини та привід до Першої світової війни.
  19. Соціально-економічний розвиток Німеччини в 1871-рр.
  20. Політичний розвиток Австро-Угорщини в 1867-1914 рр.
  21. Соціально-економічний розвиток Австро-Угорщини в 1867-1914 рр.
  22. Політика адміністрації Т.Рузвельта в США.
  23. Внутрішня та зовнішня політика адміністрації В. Вільсона.
  24. Бернштейн та бернштейніанство.
  25. Велика Британія в роки Першої світової війни.
  26. Франція в роки Першої світової війни.
  27. Німеччина в роки Першої світової війни.
  28. США в роки Першої світової війни.
  29. Австро-Угорщина під час Першої світової війни.
  30. Італія під час Першої світової війни.

 

Тематика практичних занять

Загальні методичні вказівки до практичних занять.

I. В якості професіональної підготовки історика та в якості особи-активного громадянина, що є на сьогоднішній день одним з базових принципів існування соціальної людини, студенти в разі успішного оволодіння матеріалом протягом практичних занять повинні вдосконалити та розвинути наступні якості:

1) свою готовність поважати та бережно відноситися до історичної спадщини та культурної традиції, толерантно відноситися до соціальних та культурних відмінностей;

2) здатність розуміти обсяги та закономірності історичного процесу; вміти «розмістити» людину в історичних процесах другого періоду нової історії, зрозуміти її цілі, проблеми та психологію;

3) свою можливість повно та цілісно викласти власне розуміння світосприйняттєвих та соціально-політичних значущих філософських проблем;

4) здатність професійно проаналізувати та дослідити проблеми взаємодії європейських держав доби широкого розгортання імперіалізму, оцінити моральні та ціннісні вибори тогочасної людини та загальних мас суспільства;

5) своє розуміння даного етапу шляху розвитку принципів управління суспільством «перед-сучасності», при цьому вміти дати вичерпну характеристику складання та подальшого розвитку в новий час механізмів вирішення публічних процесів та питань, в разі необхідності вписуючи їх в контекст власної епохи.

II. До кожного практичного заняття подані план та перелік джерел та літератури. Рекомендується такий порядок підготовки до практичних занять:

- уважно вивчити запропонований план до практичних занять;

- опрацювати конспект лекцій та відповідні розділи підручників (бажано різних видань: дореволюційні, радянські, сучасні) для того, щоб порівняти викладення історичних фактів та співвіднести підходи;

- скласти хронологію подій, виписати та запам’ятати ім’я діячів, простежити події по історичним картам;

- прочитати та зробити виписки з запропонованих робіт та джерел;

- обміркувати і спланувати відповіді на всі пункти плану практичного заняття.

Також до кожного практичного заняття є конкретні методичні рекомендації та вказівки, що вказують на специфіку теми. До кожного практичного заняття надані план та перелік джерел та літератури. Кожна тема забезпечена методичними рекомендаціями, де пояснюється порядок опрацювання матеріалів та акцентується увага на ключових проблемах.

III. Головний акцент на практичних заняттях з історії нового часу (другий період) ставиться на основних віхах переходу західного суспільства до новітнього часу, тому рекомендовані пріоритети – формування основних суспільно-політичних інститутів та їхня поступова еволюція; становлення політичного світосприйняття та виокремлення політичних сил, які є найбільш поширеними і сьогодні та характерні для сучасних суспільств Західної Європи та Північної Америки. Практичні заняття присвячені ключовим подіям та історичним процесам в рамках курсу, які склали основу специфічної політичної культури та мислення Заходу. Тому, студентам рекомендовано зосередити увагу на ознайомленні в першу чергу з оригіналами текстів джерел, особливо що стосується розгляду нормативних та державних документів, та вже потім звертатися до наукової літератури, що присвячена тому чи іншому мислителю, діячу або подіям в рамках тієї чи іншої держави. В лекційному курсі постає історичний контекст, у зв’язку з яким потрібно аналізувати тексти, які рекомендовано до розбору на практичних заняттях, відповідно, є потреба у виокремленні ключових політичних, соціальних, ідеологічних, економічних проблем, що є сутністю заданих особливостей історичної ситуації, яка пропонується до аналізу.

 

Тема 1. Третя республіка у Франції в 1871-1914 рр. (6 годин)

  1. Франко-прусська війна: причини, привід та хід.
  2. Революція 4 вересня 1870 р. Створення Третьої республіки.
  3. Виникнення Паризької комуни. Склад та соціально-економічна політика Паризької Комуни. Причини поразки Комуни.
  4. Політичний розвиток та економічне положення Франції в 1871-1900 рр.
  5. Робітничій та соціалістичний рух у Франції в останній чверті ХІХ ст.
  6. Економічний та соціальний розвиток Франції у 1901-1914 рр.
  7. Зовнішня політика Франції після франко-прусської війни.

Загальні рекомендації для підготовки до практичних занять

При підготовці до практичного заняття рекомендовано враховувати важливість «німецького питання» для зовнішньої політики Другої імперії.

Студент повинний вміти відповісти на питання: яким чином виявилася відповідальність за розв’язання війни, як само французька суспільна думка сприймала проблему національних територій, описати риси громадянського конфлікту у Франції, дезорганізації економічного життя, дати характеристику реформам Паризької комуни та пояснити, чому подібні державні утворення не є життєздатними. Великої уваги заслуговує остаточний вибір французького народу на користь республіки.

Готуючись до 2-3 питання, студент має дати коротку характеристику положення та розвитку Франції після революції 4 вересня 1870 р.: описати результати революції, характер політики «національної оборони», останню осаду Парижа та поразку у франко-прусській війні. Далі необхідно проаналізувати діяльність А. Тьєра та визначити причини подій 18 березня 1871 р. Третє питання має на увазі детальний розгляд політики Паризької комуни у соціально-економічній, військовій та ідеологічній галузях. Спираючись на рекомендовані документи, слід визначити характер рішень, які приймалися, інтересам яких соціальних груп вони відповідали. В питаннях 4-5 також потрібно звернути увагу на політичні партії та течії, що виникали у Франції, на які соціальні коли вони спирались та з приводу яких питань виникали найбільш гострі протиріччя. Останнє питання пропонується присвятити загальному аналізу зовнішньополітичної поведінки французької держави у період часу після франко-пруської війни та до початку Першої світової війни.

Джерела:

  1. Бисмарк О. фон. Мысли и воспоминания. – М., 1940. – Т. 1-2.
  2. Пуанкаре Р. На службе Франции. Воспоминания за девять лет. – М,,– Т. 5-8.
  3. Молок А.И. Хрестоматия по истории Парижской коммуны. – М., 1976.
  4. Хрестоматия по истории нового времени стран Европы и Америки. – В 3-х т. – Благовещенск, 2010. – Т. 2.

Література:

  1. Желубовский Э.А. Крушение второй империи и возникновение Третьей республики во Франции. – М., 1956.
  2. Зеваэс А. История Третьей республики (1870-1926). – М.-Л., 1930.
  3. История Франции: В 3 т. / Отв. ред. А. З. Манфред. – М., 1973.
  4. История Европы: в 8 т. – М., 2000. – Т. 5.
  5. История Парижской коммуны 1871 г. – М., 1971.
  6. Кареев Н.И. Политическая история Франции в ХІХ в. – СПб., 1902.
  7. Манфред А.З. Внешняя политика Франции 1871-1891. – М., 1952.
  8. Маркс К. Гражданская война во Франции. – М., 1986.
  9. Молок А.И. Очерки быта и культуры Парижской коммуны в 1871 г. – Л., 1924.
  10. Парижская коммуна 1871 года. – М., 1981.
  11. Прицкер Д. П. Жорж Клемансо. – М., 1983.
  12. Чикалов Р.А., Чикалова И.Р. Новая история стран Европы и Северной Америки (1815– 1918): Учебник. – Минск, 2013.
  13. Арзакян М.Ц. Политическая история Франции // Вопросы истории. – 2004. – № 4.
  14. Ильин М.В. Перспективы сравнительного изучения политической модернизации // Политическая наука. – 2003. – № 2.

 

Тема 2. Німецька імперія в 1871-1890 рр. (4 години)

  1. Завершення об’єднання Німеччини та створення Німецької імперії. Конституція 1871 р.
  2. Діяльність канцлера Отто фон Бісмарка.
  3. Економічний та соціальний розвиток Німеччини 1870-х рр. «Культуркампф».
  4. Зовнішня політика Німеччини в 1870-1890-х рр.

 

Загальні рекомендації для підготовки до практичних занять

Протягом підготовки до практичного заняття студенти повинні з’ясувати особливості «німецької моделі» створення єдиної держави (боротьба за національну єдність, об’єднання «згори» та виникнення Німецької імперії) та вміти порівняти з «італійською моделлю» (боротьба за національну єдність та змішаний шлях об’єднання) та «австрійською» (реорганізація імперії у двоєдину державу Австро-Угорщину).

Особливу увагу потрібно приділити персоні такої видатної історичної постаті, як О. фон Бісмарк. Студент має вирішити, яким був політичний устрій Німеччини в другій половині XIX ст., зрозуміти причини швидкого розвитку німецької економіки, вміти викласти основні положення доктрини пангерманізму. Необхідно зрозуміти, що саме обумовило агресивний зовнішньополітичний курс Німеччини. При підготовці до третього питання потрібно звернути увагу на дискутивне питання: в чому полягає агресивність політики Німеччини у вказаний період часу?

 

Джерела:

  1. Бисмарк. О. Мысли и воспоминания: В 3 т. / Пер. с нем. – М., 1940—1941.
  2. Сборник документов по истории рабочего и социалистического движения стран Европы и Америки. 1871—1914. – М., 1985.
  3. Колониальная политика капиталистических держав. 1870—1914.: Практикум для студентов-заочников. – М., 1967.
  4. Меринг Ф. История германской социал-демократии. – М.; СПб., 1923.
  5. Каутский К. Бернштейн и социал-демократическая программа. – СПб., 1906.

Література:

  1. Германская история в новое и новейшее время: В 2 т. – М., 1970. – Т. 1.
  2. Крейг Г. Немцы / Пер. с англ. – М., 1999.
  3. Людвиг Э. Бисмарк. – М., 1999.
  4. Чубинский В.В. Бисмарк. Политическая биография. – СПб., 1997.
  5. Пожарская С.П., Намазова А.С. Общие тенденции развития Европы в XIX — начале XX века // Новая и новейшая история. – 1999. – № 4.
  6. Фостер У. История трех интернационалов. – М., 1959.

 

Тема 3. Велика Британія в 1870-1914 рр. (4 години)

 

  1. Суспільно-політичний та економічний розвиток Великої Британії в пізньовікторіанський період.
  2. Діяльність Бенджаміна Дізраелі та Уїльяма Гладстона.
  3. Поширення соціалістичних ідей та лейбористська партія.
  4. Ірландське питання та спроби його вирішення (гомруль)

 

Загальні рекомендації для підготовки до практичних занять

В ході даного практичного заняття необхідно всесторонньо проаналізувати суспільно-політичний, економічний та культурний розвиток Великої Британії в останню третину XIX ст. та до її вступу в Першу світову війну. Важливі зміни, що обґрунтували необхідність проведення ліберально-реформаторської політки, відбулися перш за все в ідейно-політичних теоріях. Спираючись на дані, отримані з джерел та дослідницької літератури, студенти повинні зрозуміти для себе основну сутність британської внутрішньої та зовнішньої політики, головні причини конфлікту з Ірландією, феномен англо-бурської війни та внутрішньоімперські протиріччя. Порівнюючи діяльність Б. Дізраелі та Уїльяма Гладстона, потрібно звернутися до біографічної характеристики. Рекомендовано порівняння двох політичних лідерів в тому числі як ідеологів (Дізраелі – модернізатор англійського торизму, теорія «двох націй»; Гладстон – ідеолог та виразник класичного лібералізму).

 

Джерела:

  1. Августус Е. Ф. Воспоминания участника англо-бурской войны 1899—1902 гг. – Варшава, 1902.
  2. Англо-Трансваальская война. Записки бурского генерала Вильбуа де Марейль. – СПб., 1902.
  3. Практикум по новой истории. 1871—1917 / Сост. Н. И. Кочегарова. – М., 1989.
  4. Сборник документов по истории нового времени. Экономическое развитие и внутренняя политика стран Европы и Америки. 1870—1914 / Сост. П. И. Остриков, П. П. Вандель. – М., 1989.
  5. Юровская Е. В. Практикум по новой истории (второй период). – М., 1979.
  6. Черчилль У. Мои великие современники. – М.: Захаров, 2011.

 

Література:

  1. Айзенштат М. П. Британия нового времени. Политическая история / М.П. Айзенштат. – М., 2007.
  2. Богомолов С. А. Концепция «нового империализма» в Великобритании в конце XIX
  3. Виноградов К. Б. Дэвид Ллойд Джордж. – М., 1970.
  4. Грудзинский В. В. Переселенческие колонии и эволюция имперской политики Великобритании в середине XIX века // Британская история XIX-XX веков: люди, события, идеи. – Челябинск: Изд-во Челябинского государственного университета, 1997. – С. 60-80.
  5. Дребушевская Г. А., Садыков Л. Ю. Проблема судьбы «Малой Англии» в поздневикторианскую эпоху // Вестник Омского университета. – 2009. – № 1. – С. 69-74.
  6. Ерофеев Н. А. Очерки по истории Англии. 1815—1917. – М., 1959.
  7. Жигалина О.И. Великобритания на Среднем Востоке (XIX- начало XX
  8. Кертман Л. Е. Джозеф Чемберлен и сыновья. – М., 1990.
  9. Матвеев В. А. Британская империя: искусство выживания // Новая и новейшая история. – 1993. – № 6.
  10. Трухановский В. Г. Бенджамин Дизраэли, или история одной невероятной карьеры. – М., 1993.
  11. Челлини К. Г., Николе М. История Британских островов в новое время // Новая и новейшая история. – 2001. – № 5.
  12. Шкляж И. М. Знаменитые политические и общественные деятели Англии XVIII-XIX вв. – Одесса: Одес. гос. пед. ун-т, 1994. – 140 с.

 

Тема 4. США в 1871-1914 рр. (2 години)

 

  1. Причини бурхливого розвитку виробництва та ринкової економіки США.
  2. Державний устрій та особливості двопартійної системи в США.
  3. Монополії (великі корпорації та трести) та боротьба уряду з їхнім впливом.
  4. Зовнішня політика США. Іспано-американська війна.

 

Загальні рекомендації для підготовки до практичних занять

При підготовці до даного практичного заняття потрібно сформувати уявлення про еволюцію партійно-політичної системності після громадянської війни в США, зрозуміти особливості реалізації консервативно-охоронної тенденції за часів президентів кінця XIX ст., вміти охарактеризувати ліберально-демократичну політику президентів початку ХХ ст. Розглядаючи перше питання про причини бурхливого та швидкого піднесення економіки США, розкрийте особливості шляху досягнення США світової першості. При підготовці 1-2 питань потрібно пам’ятати, що в останній чверті XIX ст. в Сполучених Штатах остаточно затвердилася республіка президентського типу, склалася двопартійна система. Республіканська партія утворилася на базі прихильників політики Півночі США, демократична утворилася з традицій Півдня. Потрібно зазначити причини, через які до початку ХХ ст. відмінності між республіканською та демократичню партіями практично зникла, а вони обидві обстоювали тогочасний суспільний та державний устрій. В третьому питанні опишіть антимонопольне законодавство. Чому і виникнення монополій, і боротьба з ними відповідали духу розвитку США та ідеології, що складалася? Опишіть боротьбу з расизмом, демократичні рухи, прогресистів та «справедливий курс» Теодора Рузвельта. При відповіді на останнє питання орієнтуйтеся на дві тенденції, що проявлялися у зовнішній політиці США: експансіонізм та ізоляціонізм. Дайте характеристику вислову «Америка для американців».

 

Джерела:

  1. Инаугурационные речи президентов США от Джорджа Вашингтона до Джорджа Буша (1789—2001 гг.). – М., 2001.
  2. История США. Хрестоматия / Сост. Согрин В.В. – М., 2011.
  3. Соединенные Штаты Америки. Конституция и законодательные акты. – М., 1993.

 

Література:

  1. Белявская И. А. Теодор Рузвельт и общественно-политическая жизнь США. – М., 1978.
  2. Бурстин Д. Американцы: демократический опыт. – М., 1993.
  3. Гершов Э. М. Вудро Вильсон. – М., 1983.
  4. История США / Сост. Б. Д. Козенко. – Самара, 1994.
  5. История США: В 4 т. – М., 1985. – Т. 2. 1877—1918.
  6. Согрин В. В. Политическая власть в США: характер и исторические этапы // Новая и новейшая история. – 2004. – № 2.
  7. Согрин В. В. Этапы американского консерватизма // Новая и новейшая история. – 1991. – № 5.
  8. Согрин В. В. Мифы и реальности американской истории. – М., 1986.
  9. Согрин В. В. Политическая история США XVII – XX вв. – М., 2001.
  10. Принципы функционирования двухпартийной системы США: история и современные тенденции: в 2 т. – Москва, 1988.
  11. Шлезингер А. М. Циклы американской истории / Пер. с англ. – М., 1992.
  12. Шпотов Б. Большой бизнес в США (конец XIX — начало XX в.) // История (приложение к газете «1 сентября»). – 1999. – № 16.
  13. Шпотов Б. М. Корпорация «Дженерал Моторс» и становление американского менеджмента // Новая и новейшая история. – 1996. – № 10.

 

Тема 5. Перша світова війна 1914-1918 рр. (4 години)

 

  1. Передумови, причини та початок Першої світової війни.
  2. Періодизація Першої світової війни та характеристика етапів.
  3. Стратегічні плани та їхня реалізація. Воєнні події 1914-1918 рр.
  4. Результати та наслідки війни.

 

Загальні рекомендації для підготовки до практичних занять

При підготовці до першого питання заняття студенту рекомендовано визначити нові тенденції та характерні особливості міжнародних відносин у Європі в останній третині XIX ст. Окресліть коло основних військово-політичних, економічних та колоніальних протиріч у відносинах між великими державами тієї епохи. Розкрийте причини та суть блокової політики, яка активно застосовувалася в Європі, починаючи з 1870-х рр. Простежте процес і етапи формування двох військових блоків європейських держав: Троїстого союзу і Антанти. Що змусило Велику Британію відмовитися від традиційної політики «блискучої ізоляції» і піти на укладення договорів з Францією і Росією (в чому суть цих угод)?

Друге питання присвячене періодизації Першої світової війни. Воно має на увазі розгляд міжнародних криз і конфліктів, що послідкували за оформленням двох військових блоків: кризи і військові конфлікти в Африці, Боснійська криза, Балканські війни і т. д. Охарактеризуйте стан дипломатичних відносин на початку ХХ ст., простежте процес приходу до «великої війни». Третє питання вимагає узагальнюючого аналізу воєнних планів та подій Першої світової війни. З'ясуйте, які були конкретні плани ведення військових дій, вироблені в надрах генеральних штабів воюючих держав. Знайомство з рекомендованими джерелами та науковими роботами допоможе з'ясувати, яким чином вибухнула Перша світова війна, як вона відбилася на внутрішньополітичній, соціально-економічній та духовно-культурній ситуації в воюючих країнах. В ході обговорення заключного питання підведіть військово-політичні підсумки Першої світової війни, включаючи людські, економічні та культурні втрати. Визначте, який вплив справила Перша світова війна на подальшу історію Європи і всього людства в ХХ ст.

Джерела:

1. Международные отношения, 1870 - 1918 гг.: Сб. документов. – М., 1940.

2. Ллойд Джордж Д. Военные мемуары / Пер. с англ.. – В 6 т. – М., 1934-38.

 

Література:

  1. Виноградов В.Н. 1914 год: быть войне или не быть? // Новая и новейшая история. – 2004. – № 6.
  2. Виноградов В.Н. Еще раз о новых подходах к истории мировой войны // Новая и новейшая история. – 1995. – № 5.
  3. Игнатьев А. В. Русско-английские отношения накануне Первой мировой войны (1908-1914). – М.: Соцэкгиз, 1962. – 242 с.
  4. Исламов Т. Австро-Венгрия в Первой мировой войне. Крах империи // Новая и новейшая история. – 2001. – № 5.
  5. Первая мировая война и ее воздействие на историю XX века // Новая и новейшая история. – 1994. – № 4-5.
  6. Сенявская Е. Образ врага в сознании участников первой мировой войны // Вопросы истории. – 1997. – № 3.
  7. Хальгартен Г. Империализм до 1914 года. – М., 1961.

Історичні портрети політичних та державних діячів зарубіжних країн ХХ ст.

(Канцлери Федеративної Республіки Німеччини)

            На сьогодні Федеративна Республіка Німеччина є однією з провідних країн світу з потужною економікою, високим рівнем життя населення, ефективною системою соціального захисту і самодостатнім та впливовим гравцем на міжнародній арені. Як вдалося досягти цього країні, після нищівної поразки у Другій світовій війні? Оскільки Основний закон ФРН наділяє федерального канцлера правом формувати уряд та визначати державний політичний курс, то цей шлях успіху значною мірою обумовлений діяльністю тих німецьких політиків, які обіймали цю посаду. На лекціях студенти ознайомляться з життям канцлерів ФРН, засадами їх внутрішньої і зовнішньої політики у контексті історичної епохи та з урахуванням найновіших досліджень проблеми.

 

Исторические портреты политических и государственных деятелей

зарубежных стран ХХ в.

(Канцлеры Федеративной Республики Германии)

 

            Сегодня Федеративная Республика Германия является одной из ведущих стран мира с мощной экономикой, высоким уровнем жизни населения, эффективной системой социальной защиты, а также самодостаточным и влиятельным игроком на международной арене. Как удалось достичь этого стране, после сокрушительного поражения во Второй мировой войне? Поскольку Основной закон ФРГ наделяет федерального канцлера правом формировать правительство и определять государственный политический курс, то этот путь успеха в значительной степени обусловлен деятельностью тех немецких политиков, которые занимали эту должность. На лекциях студенты ознакомятся с жизнью канцлеров ФРГ, принципами их внутренней и внешней политики в контексте исторической эпохи и с учетом новейших исследований проблемы.

Актуальні питання історичної науки. Нова культурна історія.
(професор Барвінська П.І.)

            Курс має на меті ознайомити майбутніх істориків з особливостями відносно нового напрямку досліджень, який на рубежі 20-21 ст. займав домінуючі позиції у зарубіжній історіографії. Частково цей напрямок розробляється в історичних дослідженнях на пострадянському просторі, де він має чималі перспективи. Під час вивчення курсу студенти дізнаються про етапи розвитку культурної історії, процес становлення нової культурної історії, її теоретичні засади та особливості досліджень історії тілесності, емоцій, насилля, уявлень, репрезентацій, пам’яті, читання та інших практик.

Актуальные вопросы исторической науки. Новая культурная история.

            Курс имеет целью ознакомить будущих историков с особенностями относительно нового направления исследований, которое на рубеже 20-21 вв. занимало доминирующие позиции в зарубежной историографии. Частично это направление разрабатывается в исторических исследованиях на постсоветском пространстве, где оно имеет хорошие перспективы. При изучении курса студенты узнают об этапах развития культурной истории, процессе становления новой культурной истории, ее теоретических основах и особенностях исследований истории телесности, эмоций, насилия, представлений, репрезентаций, памяти, чтения и других практик.

Історія країн Центральної та Східної Європи у новітній час

            У новітній час на теренах Центральної та Східної Європи відбувались найбільш динамічні процеси: розпад імперій, створення нових держав, експерименти по побудові соціалізму, постсоціалістична трансформація. Під час вивчення курсу студенти ознайомляться з суспільно-політичними, економічними, соціальними та культурологічними аспектами розвитку країн цих регіонів. Один з модулів передбачає вивчення історії Радянського Союзу — тоталітарної держави, що після другої світової війни тривалий час визначала політичний порядок денний двополярного світу.

 

История стран Центральной и Восточной Европы в новейшее время

            В новейшее время на территории Центральной и Восточной Европы происходили наиболее динамичные процессы: распад империй, создание новых государств, эксперименты по построению социализма, постсоциалистическая трансформация. При изучении курса студенты познакомятся с общественно-политическими, экономическими, социальными и культурологическими аспектами развития стран этих регионов. Один из модулей предусматривает изучение истории Советского Союза - тоталитарного государства, которое после Второй мировой войны долгое время определяло политическую повестку дня биполярного мира.

 

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ПІД ЧАС КАРАНТИНУ ЗІ СПЕЦКУРСУ “Історичні портрети політичних та державних діячів зарубіжних країн ХХ ст.”

ДЛЯ СТУДЕНТІВ 4 КУРСУ Д.В.

 

 Тема. Конрад Аденауер – батько нової Німеччини.

 Прихід в політику й політична діяльність між І та ІІ світовими війнами. Перші повоєнні роки: дорога до канцлера. Основні засади внутрішньої політики канцлера Конрада Аденауера. Досягнення «соціальної ринкової політики». Суть зовнішньополітичної концепції «нова Німеччина в новій Європі». Важка дорога на Схід. Відставка та життя канцлера -”пенсіонера”. Сучасні оцінки діяльності та пам'ять.

 Завдання.

1) Переглянути і підготувати рецензію на один із документальних фільмів про К. Аденауера

а) Німеччина після Гітлера: від диктатури до демократії. Документальний фільм DW https://www.youtube.com/watch?v=bp-ftwHuRf8

б) Історичні особистості - Конрад Аденауер https://www.youtube.com/watch?v=-0qiuv5XX3A

в) “Аденауер - архітектор нової Німеччини” https://www.youtube.com/watch?v=XBbO6tQGf_E

2) Зреферувати текст: “Німецькі портрети: Конрад Аденауер” фhttps://www.dw.com/uk/%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D1%96-%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B8-%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%80%D0%B0%D0%B4-%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%B5%D1%80/a-3810989

3) Проаналізувати східноєвропейський напрямок зовнішньої політики Конрада Аденауера на підставі текстів:

а) Сорокин А.Н. На перефериии восточной политики ФРГ: Конрад Аденауэр и страны Восточной Европы. https://cyberleninka.ru/article/n/na-periferii-vostochnoy-politiki-frg-adenauer-i-strany-vostochnoy-evropy

б) Сорокин А.Н. Советский Союз во внешнеполитической концепции Аденауэра. Вестник Томского гос. ун-та. История. 2018. № 55. http://journals.tsu.ru/history/&journal_page=archive&id=1761&article_id=39291

Тема Людвіг Ерхард — автор “німецького дива” на канцлерській посаді.

 

Дитинство, війна, університет — важливі етапи становлення особистості. Наукова діяльність та формування політичних поглядів. Людвіг Ерхард і нацисти. Міністр-реформатор в Бізонії. Незмінний міністр економіки в урядах Конрада Аденауера. Внутрішня і зовнішня політика канцлера Л. Ерхарда. Політична діяльність після відставки. Наукова спадщина.

 

Завдання

1) Зреферувати один із розділів книги: Эрхард Л. Благосостояние для всех. _ Москва, 2001. 464 с. https://institutiones.com/download/books/3091-blagosostoyanie-dlya-vseh.html

або: http://www.vixri.com/d/Erxard%20Ljudvig%20_Blagosostojanie%20dlja%20vsex..pdf

https://www.e-reading-lib.com/book.php?book=67568

 

2) Зреферувати публіцистичний текст про Л. Ерхарда на сайті видання «Дзеркало тижня»: https://dt.ua/SOCIETY/batko_ekonomichnogo_diva_u_tovaristvi_kontrolovanoyi_ratsionalnosti_ta_ratsionalnogo_samokontrolyu.html

 

БАРВІНСЬКА П.І.

 

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ПІД ЧАС КАРАНТИНУ ЗІ СПЕЦКУРСУ “усноісторичні проекти в новітній історії” для аспірантів 2 року навчання

 

 

Опрацювати літературу та виконати самостійні завдання до теми 3 і 4

 

Тема 3. Дослідницькі проекти з усної історії в Україні та країнах пострадянського простору (лекція — 2 год., самостійна робота — 10 год.)

Радянська спадщина в розвитку усної історії в країнах пострадянського простору. Інституалізація усної історії в Україні. Основні напрямки та тематика досліджень в 90-і рр. минулого століття. Тематичні проекти з усної історії в дослідженнях новітньої історії України ХХІ ст. Міжнародні усноісторичні проекти з історії України. Усна історія в Одеському національному університеті імені І. І. Мечникова. Усноісторична проблематика в дослідницьких практиках істориків Білорусії, Росії, Молдови та Казахстану.

 

Література/джерела

- Барвінська П.І. Особливості конструювання образу Східної Європи в академічному середовищі німецькомовних країн в останній третині ХХ ст. у баченні німецькомовних істориків. Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Київ, 2012. С. 11-14.

- Беларускі архіў вуснай гісторыі. URL: http://www.nashapamiac.org/archive/home (дата звернення 10.02.2020)

- Грінченко Г. Г., Реброва I. B., Романова І. М. Усна історія в пострадянських дослідницьких практиках (на прикладі сучасних Білорусії, Росії та України). Український історичний журнал. 2012. № 4. С. 172-187. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UIJ_2012_4_13 (дата звернення 10.02.2020)

- Кісь О. Усна історія в сучасній Україні: здобутки і виклики часу. URL: https://ua.boell.org/uk/2017/01/16/usna-istoriya-v-suchasniy-ukrayini-zdobutki-i-vikliki-chasu (дата звернення 10.02.2020)

- Крізь призму десятиліть/ упорядники П. І. Барвінська, Л.Ф. Дяченко. Одеса : ОНУ імені І.І.Мечникова, 2017. 380 с. + 28 стор. іл.

- Кушнір В.Г., Петрова Н.О., Поломарьов В.М. У скорботних 1932-1933 роках. Одеса : Вид-во КП ОМД, 2008. 298 с.

- Енсенов К. Историческая память казахского народа и традиция устной передачи исторических сведений Комунікативні горизонти усної історії: матеріали Міжнар. наук. конф., 17-18 травня 2013 р. Переяслав-Хмельницький, 2013. C. 131-134

- Кусаинова М. Роль устной истории в восстановлении исторической памяти казахского народа. Комунікативні горизонти усної історії: матеріали Міжнар. наук. конф., 17-18 травня 2013 р. Переяслав-Хмельницький, 2013. C. 135-141.

- Маховская И. С., Романова И. Н. Память о перестройке. Белорусская провинция. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Історія. Філософія. Політологія. Одеса, 2011. Вип. 2. С. 9-13.

- Ростовцев Е.А. Российская наука об устной истории Вестник Санкт-Петербургского университета. История. 2018. Т. 63. Вып. 2. С. 522–545. URL: https://doi. org/10.21638/11701/spbu02.2018.213 (дата звернення 10.02.2020)

- Prisac L. Xenofontov I. V.  Revizuirea memoriei. O altfel de abordare a deportărilor din RSS Moldovenească /Studiu introductiv. Arhivele memoriei: Recuperarea şi valorificarea istorică a memoriei victimelor regimului totalitar-comunist din Republica Sovietică Socialistă Moldovenească: Memorii. Documente. Studii de caz, vol III: Cercetări realizate în localitățile din sudul Republicii Moldova, C. Manolache (ed.), Chişinău: Biblioteca Ştiinţifică (Institut) "Andrei Lupan", 2019, (F.E.-P. "Tipografia Centrală"), p. 8-22. URL: http://enciclopedia.asm.md/wp-content/uploads/Arhivele-memoriei_.pdf (дата звернення 10.02.2020)

 

Завдання/матеріали для самостійної роботи

1) Проаналізувати напрямки роботи одного із українських центрів усної історії. Скориставшись доступом на сайті Української асоціації усної історії:

http://oralhistory.com.ua/proekti/centri-uaui/ (дата звернення 10.02.2020)

2) Проаналізувати тематику конференцій з усної історії, представлених на сайті Української асоціації усної історії: http://oralhistory.com.ua/ (дата звернення 10.02.2020)

3) Визначити суть методологічних дискусій українських дослідників за матеріалами збірників:

а) Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія. - 2012. - Вип. 111.(Спеціальний випуск присвячений усноісторичним дослідженням) URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_Ist_2012_111 (дата звернення 10.02.2020)

б) Україна модерна. 2007. № 11 – Спеціальний випуск присвячений дослідженням в модальності усної історії.

в) Усна історія в сучасних соціально-гуманітарних студіях: теорія і практика досліджень / За ред. В. Кравченка, Г. Грінченко. Xарків, 2008. (Схід/Захід: Іст.-культ. зб. – Вип. 11–12: Спец. вид.: Усна історія в сучасних соціально-гуманітарних студіях: теорія і практика досліджень / за ред. В. Кравченка, Г. Грінченко. Харків: ТОВ «НТМТ», 2008. 432 с. http://oralhistory.com.ua/publikacii/pidtrimka-uaui/usna-istoria-v-suchasnykh-studiakh.html )(дата звернення 10.02.2020)

4) Проаналізуйте напрямки діяльності дослідників усної історії в Білорусії за матеріалами сайту “Беларускі архіў вуснай гісторыі”. Електронний ресурс. Режим доступу http://www.nashapamiac.org/archive/home (дата звернення 10.02.2020)

 

Запитання для самоперевірки опанування матеріалом по темі

1) Які наслідки для розвитку усноісторичних досліджень на пострадянському просторі мало маргінальне становище усної історії в Радянському Союзі.

2) Які етапи розвитку усної історії в країнах пострадянського простору виділяють дослідники?

3) Які теми домінували в усноісторичних проектах в Україні в 90-і рр.? Чим це можна пояснити?

4) Яка тематика усноісторичних проектів, які проводили/проводять дослідники України в 2000-і рр.? Які зміни відбулися в порвнянні з 90-ми роками?

5) Яка тематика усноісторичних проектів, які проводили/проводять дослідники Росії, Білорусії, Молдови, Казахстану? Чим обумовлена тематична подібність та відмінність проектів?

 

Тема 4. Методика збирання, зберігання та використання усних джерел (лекція — 2 год., самостійна робота — 10 год.)

         Підготовка до інтерв’ю та обґрунтування дослідження. Вибір та пошук респондентів. Правила роботи з інформаторами. Типи інтерв’ю. Розробка стратегії проведення інтерв’ю, підготовка питальника. Організація інтерв’ю: технічна підготовка, вибір місця проведення інтерв’ю. Деонтологія опитування, супровідна документація. Транскрибування та архівування усноісторичних джерел. Робота в архіві звукозаписів. Публікація аудіо-джерел. Систематизація, критичний аналіз та інтерпретація усних історичних джерел.

 

Література/джерела

- Грінченко Г. Г. Усна історія. Методичні рекомендації з організації дослідження : для студентів і аспірантів. Харків, 2007. 28 с.

- Грінченко Г. Текстуальний аналіз усно-історичного свідчення (на прикладі усних інтерв’ю з колишніми остарбайтерами Харківської області). Схід – Захід : Іст. культурологічний збірник. Вип. VI. Харків-Київ : Критика, 2004. С. 151-171.

- Soutern Oral History Program. Student interviewer guidelines. URL: https://sohp.org/files/2012/04/Student-Handbook_not-specific-to-a-course.pdf (дата звернення 10.02.2020)

- Thompson P. The Voice of the Past: Oral History. 3rd Edition. Oxford: OUP, 2000. 368 P. (Томпсон П. Голос прошлого. Устная история / П. Томпсон. - М.: Изд-во «Весь мир», 2003. 368 c. (Розділи 7, 8, 9)

- Harding J. ‘Talking about care: emotions, culture and oral history’ (vol 38, no 2, 2010) // Oral History journal:@50. The Voice of History 1969-2019. https://www.ohs.org.uk/wordpress/wp-content/uploads/OHJ_50_full_v2_compressed-1.pdf (дата звернення 10.02.2020)

 

Завдання/матеріали для самостійної роботи

1) Опрацюйте одну із статей та визначте основні етичні вимоги до проведення інтерв’ю задля створення усноісторичних джерел.

а) Hamilton C. ‘On being a “good” interviewer: empathy, ethics and the politics of oral history’ (vol 36, no 2, 2008). Oral History journal:@50. The Voice of History 1969-2019. URL: https://www.ohs.org.uk/wordpress/wp-content/uploads/OHJ_50_full_v2_compressed-1.pdf (дата звернення 10.02.2020)

 

б) Rickard W. ‘Oral history: more dangerous than therapy? interviewees’ reflections on recording traumatic or taboo issues’ (vol 26, no 2, 1998). Oral History journal:@50. The Voice of History 1969-2019. URL: https://www.ohs.org.uk/wordpress/wp-content/uploads/OHJ_50_full_v2_compressed-1.pdf (дата звернення 10.02.2020)

 

2) Опрацюйте текст і визначте, які проблеми у процесі транскрибування інтерв’ю виокремлює автор?

Samuel R. ‘Perils of the transcript’ (from vol 1, no 2, 1972). Oral History journal:@50. The Voice of History 1969-2019. URL: https://www.ohs.org.uk/wordpress/wp-content/uploads/OHJ_50_full_v2_compressed-1.pdf (дата звернення 10.02.2020)

 

3) Опрацюйте текст і визначте, які підходи до проведення інтерв’ю окреслює автор?

 

Evans G. E. ‘Approaches to interviewing’ (vol 1, no 4, 1972). Oral History journal:@50. The Voice of History 1969-2019. URL: https://www.ohs.org.uk/wordpress/wp-content/uploads/OHJ_50_full_v2_compressed-1.pdf (дата звернення 10.02.2020)

 

Запитання для самоперевірки опанування матеріалом по темі

1. Які є типи і види запитань? Які переваги і недоліки кожного типу?

2. Які є типи інтерв’ю? Які переваги і недоліки кожного типу?

3. Яких етичні норми необхідно дотримуватись у роботі з респондентами?

4. Які вимоги до публікації аудіо-джерел?

5. Які методологічні принципи використання усноісторичних джерел у дослідній роботі?

ДИСЦИПЛІНА «МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ІСТОРІЇ ТА ПЕДАГОГІКА У ВИЩИЙ ШКОЛІ»*

 

*студентам на період карантину завданням є опрацювання та підготовка за темами 1, 2, 3, 4

 

Тема 1. Концептуальні засади освіти у вищий школі

  1. Предмет і завдання курсу «Методика викладання історії та педагогіка у вищий школі».
  2. Національна доктрина розвитку освіти від 17 квітня 2002 р.
  3. Етапи реформування національної системи освіти.
  4. Стан і завдання вищої освіти України в контексті Болонського процесу.
  5. Здобутки та недоліки реалізації державної національної програми реформування вищої освіти.

Література

  1. Державна національна програма «Освіта» (Україна ХХІ століття). – Київ, 1994.
  2. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті / Міністерство освіти і науки України; Академія педагогічних наук України. – Київ, 2001.
  3. Національна доктрина розвитку освіти // Освіта України. – 2002. – № 33. – 23 квітня.
  4. Закон України «Про вищу освіту». – Київ, 2014.
  5. Болонський процес в Україні // Проблеми освіти: Науковий збірник. – Київ, 2005. – Вип. 45-46. – Ч. 1-2.
  6. Бобров В. Я. Особливості розвитку вищої освіти в період глобалізації // Проблеми освіти: Науковий збірник. – Київ, 2008. – Вип. 54 (2).
  7. Вища освіта України і Болонський процес: Навчальний посібник / Ред. В. Г. Кремень. – Тернопіль, 2004.
  8. Кремень В.Г. Освіта і наука України: шляхи модернізації. – Київ: Грамота, 2003.
  9. Згуровський М. З. Стан і завдання вищої освіти України в контексті Болонського процесу. – Київ, 2004.
  10. Онищенко І. Гуманітарна освіта в контексті Болонського процесу // Освіта. – 2004. – № 32.

 

 Тема 2. Основні тенденції педагогічної думки і розвитку історичної освіти у вищий школі Україні

 

  1. Становлення та розвиток української вищої школи.
  2. Основні риси української радянської вищої школи та викладання в ній історії.
  3. Перебудова вітчизняної історичної освіти на межі ХХ-ХХІ ст.: модернізація теоретико-методологічних основ дослідження і викладання педагогічних та історичних курсів.
  4. Перспективи розвитку видів і форм навчального процесу. Безперервна історична освіта.
  5. Специфіка дистанційного навчання історії. 

Література

  1. Алексюк А. М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія. – Київ, 1998.
  2. Гайша О. О. Сучасна дистанційна освіта: технології, засоби та забезпечення // Проблеми освіти: Науковий збірник. – Київ, 2007. – Вип. 50.
  3. Гончарова Н. О. Методика викладання історії у вищий школі. Навчальний посібник. – Харків-Ізмаїл, 2009.
  4. Костаков Г. І. Безперервна історична освіта: варіанти підходів // Історія та правознавство. – 2005. – № 11 (39).
  5. Судакова І. Е. Дистанційна освіта у світі та в Україні: історія розвитку та сьогодення // Проблеми освіти: Науковий збірник. – Київ, 2008. – Вип. 57.
  6. Яковенко Н. Вступ до історії / Н. Яковенко. – Київ : Критика, 2007.
  7. Ясперс К. Духовная ситуация времени // Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М.: Политиздат, 1991. – С. 288-419.
  8. Слєпкань З. Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі. – Київ, 2005.

 

Тема 3. Принципи, методи і засоби викладання історії у вищих навчальних закладах

 

  1. Дидактичні принципи викладання історії у вищий школі.
  2. Структура історичних знань студентів. Особистісно орієнтоване навчання історії у вищий школі.
  3. Сутність і зміст методів навчання історії в університеті. Взаємозв'язок методів і рівнів засвоєння студентами змісту історичних курсів.
  4. Класифікація традиційних методів навчання.
  5. Сучасні методи оптимізації навчання історії у вищій школі. Інтерактивні методи навчання історії.
  6. Дидактичні функції засобів навчання. Умови ефективного застосування засобів навчання у вищий школі.

Література

  1. Борисенко Л. Л. Технології оптимізації індивідуальних навчальних стилів студентів за умов інноваційної системи навчання у ВНЗ // Нові технології навчання: Науково-методичний збірник. – Київ, 2008. – Вип. 53.
  2. Євтушевський В. А. Управління інноваційним розвитком у вищих навчальних закладах України // Проблеми освіти: Науковий збірник. – Київ, 2008. – Вип. 54.
  3. Макаренко М. Б. Використання інноваційних технологій для підвищення мотивації навчальної діяльності студентів вищої школи // Нові технології навчання: Науково-методичний збірник. – Київ, 2008. – Вип. 53.
  4. Пометун О. І. Енциклопедія інтерактивного навчання. – Київ, 2007.
  5. Попков В. А., Коржуев А. В. Дидактика высшей школы. – М.: Академия, 2008.
  6. Радченко М. І. Специфіка інтерактивного зворотного зв’язку в навчальному процесі // Нові технології навчання: Науково-методичний збірник. – Київ, 2008. – Вип. 53.
  7. Туркот Т. Педагогіка вищої школи. – Київ, 2011.

Тема 4. Види і форми організації навчального процесу у вищий школі. Лекція як форма організації навчального процесу в університеті

 

  1. Поняття видів і форм організації навчання.
  2. Вузівська лекція: сутність, дидактичні функції, особливості організації та проведення.
  3. Етапи підготовки викладача до читання лекції.
  4. Методика розробки та оформлення конспекту і тексту лекції.
  5. Традиційна інформаційна лекція: дидактичні цілі, вимоги, структура.
  6. Міждисциплінарні зв’язки в процесі викладання історичних дисциплін.
  7. Особливості організації проведення нетрадиційних лекцій.

 

Література

  1. Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти в Україні: історія,теорія: Підручник. – Київ: Либідь, 1998.
  2. Гузик В. П. Лекционно-семинарская система обучения. – Одесса, 1998.
  3. Лузик Е. В. Сучасні інформаційні технології особистісно орієнтованої освіти. – Київ, 2003.
  4. Фібула М. М. Педагогіка вищої школи: Навчальний посібник. – Київ, 2006.
  5. Борисенко Л. Л. Технології оптимізації індивідуальних навчальних стилів студентів за умов інноваційної системи навчання у ВНЗ // Нові технології навчання: Науково-методичний збірник. – Київ, 2008. – Вип. 53.
  6. Гончарова Н. О. Методика викладання історії у вищий школі: Навчальний посібник. – Харків-Ізмаїл, 2009.
  7. Нагаєв В.М. Методика викладання у вищий школі. Навчальний посібник. – Київ, 2007.

 

Тема 5. Види і форми проведення семінару і практичних в університеті

 

  1. Групові заняття та їх особливості. Сутність і зміст проведення семінарських та практичних занять в університеті.
  2. Різновиди семінарських занять у вищій школі. Особливості підготовки викладача і студентів до семінарського заняття.
  3. Проведення семінарського заняття з історичних дисциплін.
  4. Особливості організації практичного заняття і його планування. Методика організації та проведення практичних занять з історичних дисциплін.
  5. Підготовка викладача і студентів до практичного заняття.
  6. Складання конспекту семінарського і практичного заняття молодим викладачем.

 

Література

  1. Астахова Е. В. Методика организации и проведения семинарских занятий по предметам гуманитарного цикла. – Харьков, 2000.
  2. Гончарова Н. О. Методика викладання історії у вищий школі: Навчальний посібник. – Харків-Ізмаїл, 2009.
  3. Гузик В. П. Лекционно-семинарская система обучения. – Одесса, 1998.
  4. Гушинець Н. О. Інноваційні методи і форми проведення семінарських занять // ІХ Міжнародна науково-практична конференція «Гуманізм та освіта». – Вінниця, 2008.
  5. Педагогічні технології: теорія та практика / К.О. Вовк та інші. – Полтава, 2006.
  6. Ортинський В. Л. Педагогіка вищої школи: навчальний посібник. – Київ, 2009.

 

Тема 6. Організація і проведення ігрового заняття у вищій школі

 

  1. Форми проведення спецсемінарів, спецкурсів та спецсемінарів з історичних дисциплін.
  2. Планування, організація і проведення занять з використанням ігрових технологій.
  3. Вимоги до використання ігрових технологій у процесі навчання у вищій школі.
  4. Ділові ігри, їх мета і сутність.
  5. )Тренінг як форма організації педагогічної практики студентів.
  6. 6)Метод аналізу конкретних ситуацій (кейс-метод).

 

Література

  1. Багиев Г.Л., Наумов В.Н.. Руководство к практическим занятиям по маркетингу с использованием кейс-метода [Электронный ресурс] http://www.marketing.spb.ru/
  2. Исаева Т. А. Тренинг как форма организации педагогической практики студентов / Т. А. Исаева, О. Ф. Шихова // Образование и наука. – 2015. – № 8. – С. 50–64.
  3. Долгоруков А. Метод case-study как современная технология профессионально-ориентированного обучения [Электронный ресурс] http://www.vshu.ru/
  4. Михальчук Ю. Особливості використання тренінгових технологій у професійному навчанні майбутніх менеджерів / Ю. Михальчук // Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету. – 2013. – Ч. 3. – С. 189–195.
  5. Новиков А. М. Образовательный проект (методология образовательной деятельности) / А. М. Новиков, Д. А. Новиков. – М., 2004. – 120 с.
  6. Ситуационный анализ, или Анатомия Кейс-метода / Под ред. д-ра социолог. наук, профессора Сурмина Ю. П. – Киев, 2002. – 286 с.
  7. Черниш Л. І. Сучасні інформаційні технології як засіб модернізації вищої школи // Проблеми освіти: Науковий Збірник. – Київ, 2008. – Вип. 58.
  8. Щербань П. М. Навчально-педагогічні ігри у вищих навчальних закладах: Навчальний посібник. – Київ, 2004.

 

 

Тема 7. Самостійна робота студентів, особливість її організації у вищій школі

  1. Підготовка викладача до проведення самостійної роботи студентів.
  2. Організація і проведення занять методом самостійної роботи під керівництвом викладача.
  3. Консультація як особлива форма керівництва самостійною роботою у вищій школі та форми її проведення. Індивідуальні та групові консультації.
  4. Особливості організації самостійної роботи на різних етапах навчання. Організація самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів.
  5. Тестові завдання як засіб перевірки результатів самостійної роботи студентів і вимоги до їх розробки. Форми тестових завдань.

 

 Література

  1. Калачник Н. Г., Вертегел В. Л. Самостійна робота – потужний засіб сучасної освіти і виховання. – Запоріжжя, 2005.
  2. Козаков В. А. Самостоятельная работа студентов и её информационно-методическое обеспечение: Учебное пособие. – Киев, 1990.
  3. Пасмор Н. П. Бібліотечно-інформаційне забезпечення самостійної роботи студентів. – Київ, 2006.
  4. Педагогіка вищої школи / І.О. Бартенєва та інші. – Київ: Знання, 2007.
  5. Розман Г. Организация самостоятельной работы студентов // Высшее образование в России. – 1995. – № 1.
  6. Черніков П. І. Організація самостійної роботи як засіб формування професійної компетентності майбутнього фахівця // Проблеми освіти: Науковий збірник. – Київ, 2008. – Вип. 55.

 

Тема 8. Діагностика навчання історії у вищий школі

 

  1. Кредитно-модульна система як засіб поточного тематичного контролю.
  2. Основи рейтингового контролю ефективності навчального процесу у ВНЗ.
  3. Складові, функції та види контролю навчальної діяльності студентів.
  4. Міжсесійний контроль. Діагностика попередньої підготовленості студентів.
  5. Підсумковий контроль. Методика підготовки і проведення заліків та іспитів з історії в університетах.
  6. Критерії оцінок знань, вмінь та навичок студентів на заліках, іспитах та інших формах контролю за їх роботою.

Література

  1. Вітвицька С. С. Основи педагогіки вищої школи: Підручник за модульно-рейтинговою системою навчання для студентів магістратури. – Київ, 2006
  2. Вітвицька С. С. Практикум з педагогіки вищої школи: Навчальний посібник за модульно-рейтинговою системою навчання для студентів магістратури. – Київ, 2005.
  3. Гончарова Н. О. Методика викладання історії у вищий школі: Навчальний посібник. – Харків-Ізмаїл, 2009.
  4. Кузьмінський А. І. Педагогіка вищої школи. – Київ, 2005.
  5. Лобур М. С. Деякі аспекти удосконалення оцінки якості підготовки фахівців у вищих навчальних закладах // Проблеми освіти: Науковий збірник. – Київ, 20008. – Вип. 56.
  6. Сікорський П. І. Кредитно-модульна технологія навчання. – Київ, 2005.

 

Тема 9. Організація навчального процесу як творча модель діяльності викладача історичних дисциплін вищої школи

 

  1. Основи комунікативної культури педагога. Форми діяльності педагога вищої школи.
  2. Педагогічна діяльність, її види. Поняття навчального плану, навчальної програми, індивідуального плану викладача.
  3. Календарно-тематичне планування курсів з історії, розподіл часу за видами та формами роботи в умовах кредитно-модульної системи.
  4. Навчально-методична робота викладача вищої школи.
  5. Науково-дослідна діяльність викладача вищої школи. Співвідношення дослідної та педагогічної діяльності викладача історії.
  6. Форми і методи навчально-виховної роботи викладача історії вищої школи.
  7. Професіограма викладача вищої школи.

 

Література

  1. Авдєєва І. М. Основні напрямки роботи куратора академгрупи в контексті особистісно орієнтованої парадигми освіти // Проблеми освіти: Науковий збірник. – Київ, 2008. – Вип. 54 (2).
  2. Волкова Н. П. Професійно-педагогічна комунікація: Навч. посіб. – Київ, 2006.
  3. Кобилянський І. І. Методи навчально-виховної роботи у вищій школі. Для магістрантів і молодих викладачів вузів. – Львів, 2000.
  4. Мороз Л. В. Організаційно-педагогічні умови формування готовності викладачів до виховної роботи у вищих навчальних закладах (формувальний експеримент) // Проблеми освіти: Науковий збірник. – Київ, 2007. – Вип. 53.
  5. Науково-практичні аспекти організації навчальної і методичної роботи в університеті / За ред. В. П. Шевченка. – Донецьк, 2004.
  6. Орбан-Лембрик Л. Е. Психологія професійної комунікації: Навч. посіб. – Чернівці, 2010.
  7. Терно В. В. Ліцензування і акредитація у сфері вищої освіти. – Київ, 2006.
  8. Хорєв І. О. Про наукове обґрунтування змісту педагогічної професіоналізації викладача вищого навчального закладу // Проблеми освіти: Науковий збірник. – Київ, 2007. – Вип. 50.

 

Тема 10. Організація викладачем науково-дослідної роботи студентів

 

  1. Навчальна науково-дослідна робота студентів і роль викладача в її організації.
  2. Виконання індивідуальних навчально-дослідних завдань у вищий школі.
  3. Реферати як форма індивідуальних навчально-дослідних завдань в університеті.
  4. Організація науково-дослідної роботи студентів поза навчальним процесом.
  5. Проведення археологічної, архівної, музейної практики як форми закріплення знань та навичок студентів з історичних дисциплін.
  6. Педагогічна і асистентська практика студентів-істориків як форма закріплення знань та навичок майбутніх викладачів.

 

Література

  1. Бабанов К. О. Організація практики студентів педагогічних університетів з методики навчання історії. – Бердянськ, 2007.
  2. Бутенко Н. Ю., Грищенко Л. М. Педагогічна практика: підготовка та реалізація. – Київ, 2005.
  3. Корецька А. І. Підготовка науково-педагогічних кадрів: історичний і сучасний аспект // Проблеми освіти: Науковий збірник. – Київ, 2008. – Вип. 54 (1).
  4. Микитюк О. М. Становлення та розвиток науково-дослідної роботи у вищих педагогічних закладах України (історико-педагогічний аспект). – Харків, 2003.
  5. П’ятницька-Позднякова І. С. Основи наукових досліджень у вищий школі: Посібник для студентів вузів. – Київ, 2003.
  6. Система якості вищих навчальних закладів: теорія і практика. – Київ, 2006.

 

Індивідуальні завдання.

Викладач Ковальський С.В. адреса прийому завдань: svk221@ukr.net

Навчальні дисципліни:

Спецкурс: Історія політичних ідеологій (3 курс, спеціалізація «Європейські студії») 12год.

Спецкурс: Миротворчі операції ООН (4 курс, спеціалізація «Європейські студії») 12 год.

Історія міжнародних відносин (3 курс, усі студенти) 8 год. – лекції,

Історія країн Азії та Африки в новітній час (4 курс, усі студенти) 6 год. – семінари.

 

Спецкурс: Історія політичних ідеологій (3 курс, спеціалізація «Європейські студії»)

Індивідуальна робота на час карантину передбачає:

1. Прочитати підручник Кручининої Н.А. «Британские политические традиции: либерализм, консерватизм и социализм». Вільний он-лайн доступ: http://elar.urfu.ru/bitstream/10995/29003/1/978-5-7996-1125-5_2014.pdf

Законспектувати один з трьох розділів рекомендованого підручника.

2. Підготувати дві доповіді-презентації, виконаних у програмі PowerPoint. Доповіді ОБОВ’ЯЗКОВО надіслати у встановлені терміни.

Наступні студенти мають звернутися для отримання завдань: Савін О., Петришин В., Сізінцев Д.

І етап : підготувати та надіслати до 24 березня (вівторок) наступні доповіді:

  1. Зарічняк О. Фабіанський гурток в Великій Британії
  2. Савін О. ?
  3. Сізінцев Д. Сталінізм та його трагічні наслідки
  4. Ніщун В. Піратський інтернаціонал
  5. Марусяк А. Історія профспілкового руху США в ХІХ ст. (Рекомендовано поєднати з Американська федерація праці. в одну доповідь)
  6. Петришин В. Сучасний стан соціал-демократичного руху
  7. Фролова Т. Націонал-соціалістичне підпілля (Німеччина) та його діяльність
  8. Хмельовська В. «Тетчеризм» та його особливості.
  9. Черткова А. Неоконсерватизм
  10. Шимко Д. Анархо-капіталізм та його специфіка (Рекомендовано поєднати з Анархо-синдикалізм в одну доповідь)

ІІ етап : підготувати та надіслати до 3 квітня (п’ятниця) наступні доповіді:

  1. Зарічняк О. Червоні бригади (Італія)
  2. Савін О. ?
  3. Сізінцев Д. ?
  4. Ніщун В. Голлізм та його значення
  5. Марусяк А. «Чорні пантери» та їх діяльність
  6. Петришин В. ?
  7. Фролова Т. Латиноамериканський соціалізм: Куба
  8. Хмельовська В. «Червона армія Японії» та «Об’єднана Червона армія»
  9. Черткова А. Латиноамериканський соціалізм: геваризм
  10. Шимко Д. Португалія часів Салазара

 

Історія міжнародних відносин (3 курс, усі студенти)

Література для обов’язкового ознайомлення:

Медяков А.С. История международных отношений в новое время. М., 2007.

Законспектувати: Розділ І, Розділ 2, Розділ 3, Розділ 7 та Розділ 8.

 

Спецкурс: Миротворчі операції ООН (4 курс, спеціалізація «Європейські студії»)

Індивідуальна робота на час карантину передбачає:

1. Передивитись художню інтерпретацію мемуарів командуючого миротворчими силами ООН в Руанді генерала Ромео Даллера під назвою «Рукопотискання із дияволом» («Рукопожатие с дьяволом» в руській озвучці)

На основі вражень від фільму написати есе на тему «Морально-політичні аспекти миротворчості ООН в Руанді». Розкрити такі питання:

-          - який статус мали мировторчі війська ООН під час геноциду в Руанді, чи могли вони вплинути на ситуацію?

-         -  чим вірним був крок генерала Даллера не виконувати прямий наказ?

-          - як ви оцінюєте роль французького уряду у трагічних подіях?

-      -які уроки млже винисти світова спільнота з трагічних подій в Руанді?

Текст есе треба надіслати до 27 березня (п’ятниця)

 

2. підготувати дві доповіді-презентації, виконаних у програмі PowerPoint. Доповіді ОБОВ’ЯЗКОВО надіслати у встановлені терміни.

Наступні студенти мають звернутися для отримання завдань: Аброскін К., Чумаков В., Літвіненко І., Трофименко О., В’юнікова Д., Кучеренко А., Віненко А., Блажко В.

І етап : підготувати та надіслати до 24 березня (вівторок) наступні доповіді:

  1. Аброскін К. ?
  2. В’юнікова Д. ?
  3. Кучеренко А. ?
  4. Літвіненко І. ?
  5. Чумаков В. ?
  6. Віненко А. ?
  7. Блажко В. ?
  8. Абадовська В. Сирийская проблема ( исторический контекст и современное состояние)
  9. Кудрявцев О. Корейская война (1950-1953 гг.) как миротворческая операция: нормативная и политическая проблема становление миротворчества
  10. Петрашкевич О. Арабо- израильские войны (1947-1949 г; 1956; 1967;1973 г.)
  11. Панін В. США в «югославском вопросе»- миротворец или агрессор?
  12. Петрушевський В. Корейский конфликт (1950-1953 гг.) как явление «холодной войны»
  13. Трофименко О. ?

ІІ етап : підготувати та надіслати до 3 квітня (п’ятниця) наступні доповіді:

  1. Аброскін К. ?
  2. В’юнікова Д. ?
  3. Кучеренко А. ?
  4. Літвіненко І. ?
  5. Чумаков В. ?
  6. Віненко А. ?
  7. Блажко В. ?
  8. Абадовська В. Конфликт в странах бывшей Югославии в 1990-х: предпосылки, причины, ход основных событий и последствия (Рекомендовано поєднати з Проблема Косово и ООН ( с 1991 по н.в) в одну доповідь)
  9. Кудрявцев О. Геноцид в Руанде 1994 г. и морально-этические вопросы касательно бездеятельности ООН.
  10. Петрашкевич О. ООН в индо-пакинстанском конфликте
  11. Панін В. «Сомалийский синдром» США и трансформация миротворческих операций во 2 половине 1990-х.
  12. Петрушевський В. Роль отдельных государств в миротворчестве ( на примере активности Франции в африканских конфликтах 2-1 половины XX ст.)
  13. Трофименко О. ?

 

Історія країн Азії та Африки в новітній час (4 курс, усі студенти)

Самостійно підготувати матеріали семінарських занять.

Заняття 7. Китай у XIX ст. (2 години)

1. Цинська імперія (І пол. XIX ст.)

2. Війна тайпінів 1850- 1864 рр.

3. Загострення суспільно-політичної ситуації в Китаї наприкінці ХІХ ст. - поч. XX ст.

4. Повстання іхетуанів.

 

Восстание ихэтуаней 1898-1901:Документы и материалы. Пер.с кит. / Сост.,Идеалы самураев: Сочинения японских воинов,XII-XVIIвв. Пер. с англ. Ред. сост. Унисон У.С. СПб,1999.

История Китая. Учебник. – М., 1988.

Тяпкина Н.И. Государство в Китае: Сословия и классы // Социально-экономические и политические проблемы Китая в Новое и Новейшее время. - М., 1991.

Фицджералд Ч.П. История Китая. – М., 2004.

Фицджеральд С.П. Китай. Краткая история культуры. – СПб., 1998.

 

Заняття 8. Японія у ХІХ ст. (2 години )

  1. Особливості розвитку Японії напередодні «революції» 1868 р.
  2. «Революція» і реформи Мейдзі.
  3. Конституція 1889 р. і парламентська діяльність.
  4. Зовнішня політика Японії в останній третині XIX ст. - початку XX ст.

 

Лещенко Н.Ф. К вопросу о внутренних факторах развития капитализма в Японии // Дискуссионные проблемы японской истории. - М., 1991

Мак-Клейн Джеймс Л. Япония. От сёгуната Токугавы – в XXI век. М. : АСТ Астрель, 2011

Михайлова Ю.Д. Европейские и дальневосточные концепции в идеологии «Движение за свободу и народы права» в Японии (1870-1880 гг.). //Народы Азии и Африки.-1987.-№ 6.

Михайлова Ю.Д. Общественно-политическая мысль Японии в 60- 80-е годы XIX века. - М., 1991.

Молодяков В. «Мэйдзи исин» - консервативная революция // Проблемы Дальнего Востока. - 1993. - № 6.

Молодякова Э.В., Маркарьян С.Б. Опыт столетней модернизации Японии // Восток. - 1993. - № 2.

 

Заняття 9. Колоніальна Індія у XIX ст.(2 години )

  1. 1. Колоніальна експлуатація Індії в І пол. XIX ст.
  2. 2. Повстання 1857- 1859 рр.: причини, характер та наслідки.
  3. 3.Зміни в системі колоніальної експлуатації Індії (ІІ пол. ХІХ ст.)

Кузнецов Ю.Д., Навлицкая Г.Б., Сырицин И.М. История Японии. – М., 1988.

 

Алаев Л.Б., Вигасин А.А., Сафронова А.Л. История Индии. М. : Дрофа, 2010. 541 с.

Загородникова Т.Н. Индийское народное восстание. Взгляд из Лондона. // Анналы. Вып. 1. - М., 1995.

Киреев В.С. Каста и деятельность ростовщиков и банкиров в колониальной Индии // Восток.-2004.- №1,2.

Неру Дж. Открытие Индии. Кн. 1-2. - М., 1989

Петров А.М. О характере индийско-европейской торговли до промышленных революций на Западе // Индия и мир. - М., 2000.

Савченко О.А. Английская колониальная политика в Индии и британский парламент в конце XVIII в. // Клио. – СПб., 2002. - № 4.

Юрлова Е. С. История Индии ХХ век/ Е. С. Юрлова, Ф. Н. Юрлов. – М.: Институт Востоковедения РАН, 2010.

ТЕМАТИКА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ З КУРСУ «МУЗЕЄЗНАВСТВО»

 

Тема 1. Музеєзнавство як наукова дисципліна

 

  1. Об’єкт, предмет, структура музеєзнавства. Базові поняття музеєзнавства.
  2. Історія становлення музеєзнавства як наукової дисципліни.
  3. Основні концепції визначення предмету музеєзнавства.
  4. Музеєзнавство у системі наук. Міждисциплінарний характер зв’язків музеєзнавства з іншими науковими дисциплінами.
  5. Методи музеєзнавства як специфічна система.
  6. Головні напрями теоретичного музеєзнавства.
  7. Прикладне музеєзнавство. 
  8. Моделі класифікації музеїв.
  9. Функції і напрями діяльності музеїв.
  10. Музейний менеджмент.

Література

 

  1. Закон«Про музеї та музейну справу» // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 25.
  2. Закон«Про охорону культурної спадщини» // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 39.
  3. Указ Президента України «Про стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки» № 580/2015.
  4. Вайдахер Ф. Загальна музеологія / Переклад з німецької. – Львів, 2005.
  5. Маньковська Р. Музеологія як наукова галузь: сучасний дискурс та проблема теоретичного інтегрування // Краєзнавство. – 2099. – № 3
  6. Гураль Р. І. Основні напрямки розвитку інформаційної структури музеїв // Роль музеїв у культурному просторі України і світу. Вип. 11. – Дніпропетровськ, 2009. – С. 582 – 586.

 

Тема 2. Історія музейної справи. Знакові та оригінальні музеї світу

 

  1. Етимологія терміну «музей».
  2. Домузейне збиральництво. Використання предметів домузейних колекцій. Мотивація збирання протомузейних колекцій.
  3. Художнє колекціонування та перші музеї Європи (XVI – XVII ст.). Виникнення перших наукових музеїв як систем збереження стародавніх артефактів.
  4. Музейна справа у XVIII – першій половині ХІХ ст. 
  5. Музейна справа у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Музей і науково-технічний прогрес. Поглиблення спеціалізації музеїв.
  6. Нові тенденції у розвитку музейної справи у ХХ ст. 
  7. Музейна справа на початку ХХІ ст. Діяльність міжнародних музейних організацій. 
  8. Розвиток та діяльність головних музеїв світу сьогодні.

 

Література

 

  1. Великие музеи мира: Серия в 30 т. – Харьков: Глобус, 2012 (за вибором).
  2. Великие музеи мира: Серия в 32 т. – Київ: Новий друк, 2011 (за вибором).
  3. История зарубежного искусства. – М.: Изобразительное искусство, 1980.
  4. Лысикова О. В. Музеи мира: Учебное пособие. – М., 2002.
  5. Юренева Т. Ю. Музей в мировой культуре. – М., 2003.

 

Тема 3. Розвиток музейної справи в СРСР, УРСР та сучасній Україні

 

  1. Музеї в СРСР: законодавче поле та ідеологічні функції. Періоди розвитку музейної справи в Радянському Союзі.
  2. Особливості розвитку музейної справи на теренах України.
  3. УРСР як республіка музеїв. Київський та Переяслав-Хмельницький музейні ареали.
  4. Реорганізація музейної мережі в сучасній Україні. Модернізація «старих» та створення нових музейних комплексів.
  5. Сучасне музейне законодавство України. 
  6. Виникнення і діяльність перших музеїв в Одесі. Головні музеї Одеси, їх типи та специфіка.
  7. Характеристика основних музеїв Одеської області.

 

Література

 

  1. Закон Союза Советских Социалистических Республик «Об охране и использовании памятников истории и культуры». – М., 1976.
  2. Закон«Про охорону культурної спадщини» // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 39.
  3. Булоній І. Т., Явтушенко І. Г. Громадські музеї України. Історія, досвід, проблеми. – Київ, 1979.
  4. Маньковська Р.В. Музеї України в інформаційному просторі: досвід та перспективи // Історія України. Маловідомі імена, події, факти. Вип. 11. – К., 2000. – С. 214 – 221.
  5. Музейна справа та музейна політика в Україні ХХ ст.: Зб. наук. пр. / за ред. М. Селівачова. – Київ, 2004.
  6. Музеї України: Довідник / Міністерство культури і мистецтв України. – Київ, 1999.
  7. Музейний простір України [Електронний ресурс] На серверу “Музейний портал України”[on-line]. Режим доступу: http://www.ukrmuseum.org.ua
  8. Омельченко Ю. А.– № 3. – С. 122-128.
  9. Скрипник Г. А.
  10. Ткаченко М. І. Музейні скарби України під час Другої світової війни: евакуація на Схід // Київська старовина. – 1995. – № 3. – С. 31-38.

 

Тема 4. Науково-фондова робота музеїв

 

  • 1. Науково-дослідна робота музеїв.
  • 2. Музейний предмет як основа музейної комунікації та його властивості.
  • 3. Класифікація музейних предметів, їхня атрибуція та інтерпретація. 
  • 4. Основи наукової методики комплектування фондів: послідовність організації та джерела комплектування фондів. Структура фондів музею. Нематеріальні об’єкти спадщини у музеях.
  • 5. Загальна характеристика методики комплектування фондів історичних музеїв. 
  • 6. Поняття: «музейні фонди», «музейне зібрання», «музейна колекція».
  • 7. Облік музейних фондів і облікова документація. Юридична охорона музейних фондів та її суть. 
  • 8. Наукова каталогізація музейних фондів. Наукова інвентаризація музейних предметів. 
  • 9. Планування та організація роботи з комплектування фондів музеїв історичного профілю: археологічних, історичних, етнографічних музеїв й історичних відділів краєзнавчих музеїв.
  • 10. Поняття «режим зберігання фондів» і його складові. Система зберігання музейних фондів. 

 

Література

 

1.Закон«Про музеї та музейну справу» // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 25.

2.Гнездовский М. Профиль музея // Советский музей. – 1985. – № 5.

3.Калугина Т. П. Художественный музей как феномен культуры. – СПб., 2001.

4.Ноль Л. Я. Компьютерные технологи в музее. – М., 1999.

5.Основи музеєзнавства: навчальний посібник / О. В. Виноградова, В. Г. Дарчук. – Львів, 2006.

6.Руденко С. Б. Музейна пам’ятка : соціокультурна сутність та місце в системі історико-культурних цінностей. – Київ, 2012.7.Солодова В. В. Формування та розвиток документальних колекцій у складі фондів одеських музеїв (1825-2003). – Одеса, 2010.

 

 

Тема 5. Культурно-просвітницька діяльність музеїв. Музейна експозиція та методи її створення

 

1. Види і форми культурно-просвітницької та навчально-виховної роботи у музеї. 

2. Музейна комунікація і проблема її ефективності. Нові сфери музейної комунікації. 

3. Наукове проектування музейної експозиції та його етапи. Поняття «музейна експозиція», «музейний експонат», «експозиційні матеріали», «експозиційний зал». 

4. Методи і принципи побудови експозиції, експозиційні прийоми. Особливості створення експозицій різних груп музеїв історичного профілю. 

5. Система виставок як специфічна форма функціонування основної музейної експозиції. Виставка як першій етап формування нового музею.

6. Музейна педагогіка як наукова дисципліна. Музейна педагогіка і освітня специфіка музею. 

7. Соціальні функції музею історичного профілю. 

8. Модель створення музейної експозиції шкільного музею. Урок історії в контексті музейної експозиції. 

9. Екскурсійна робота в музеї. Методи, форми, види екскурсій.

 

Література

  1. Ганнусенко H. I. Проектування шкільної музейної експозиції // Залучення учнівської молоді до вивчення i збереження пам’яток історії та культури рідного краю. – К., 1990. – С. 23-30.
  2. Історія екскурсійної справи в Україні: Навч. посіб. / Федорченко В. К., Костюкова О. М. – Київ, 2004.
  3. Майстровская М.Т. Музейная экспозиция. Искусство – архитектура – дизайн. Тенденции формирования. – М., 2000.
  4. Музей будущего: Информационные технологии и культурное наследие [Электронный ресурс] На сервере ИИАТ [on-line]. Режим доступа: http://www.future.museum.ru
  5. Музейная экспозиция. Теория и практика. Искусство экспозиции. Новые сценарии и концепции: Сб. науч. тр. РИК. – М., 1997.
  6. Основи музеєзнавства, маркетингу та рекламно-інформаційної діяльності музеїв. Посібник / Під ред.: В. Великочого, Н. Гасюк. – Івано-Франківськ: Плай, 2005.
  7. Федорченко В. К, Костюкова О. М., Дьорова Т. А. та ін. Історія екскурсійної справи в Україні: Навч. посіб. – Київ, 2004.
  8. Якубовський В. І. Музеєзнавство: посібник для студентів вищих навчальних закладів. – Кам’янець-Подільський, 2012.

 

 

  1. Дисципліни викладача Грєбцової І. С.
  2. ІНДЗ для студентів: Дьомін О. Б.
  3. ІНДЗ для студентів: Грєбцова І. С.
  4. Індивідуальні завдання для студентів