Різне

ДИСЦИПЛІНА «МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ІСТОРІЇ ТА ПЕДАГОГІКА У ВИЩИЙ ШКОЛІ»*

*студентам на період карантину завданням є опрацювання та підготовка за темами 1, 2, 3, 4

Тема 1. Концептуальні засади освіти у вищий школі

1. Предмет і завдання курсу «Методика викладання історії та педагогіка у вищий школі».
2. Національна доктрина розвитку освіти від 17 квітня 2002 р.
3. Етапи реформування національної системи освіти.
4. Стан і завдання вищої освіти України в контексті Болонського процесу.
5. Здобутки та недоліки реалізації державної національної програми реформування вищої освіти.

Література

1. Державна національна програма «Освіта» (Україна ХХІ століття). – Київ, 1994.
2. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті / Міністерство освіти і науки України; Академія педагогічних наук України. – Київ, 2001.
3. Національна доктрина розвитку освіти // Освіта України. – 2002. – № 33. – 23 квітня.
4. Закон України «Про вищу освіту». – Київ, 2014.
5. Болонський процес в Україні // Проблеми освіти: Науковий збірник. – Київ, 2005. – Вип. 45-46. – Ч. 1-2.
6. Бобров В. Я. Особливості розвитку вищої освіти в період глобалізації // Проблеми освіти: Науковий збірник. – Київ, 2008. – Вип. 54 (2).
7. Вища освіта України і Болонський процес: Навчальний посібник / Ред. В. Г. Кремень. – Тернопіль, 2004.
8. Кремень В.Г. Освіта і наука України: шляхи модернізації. – Київ: Грамота, 2003.
9. Згуровський М. З. Стан і завдання вищої освіти України в контексті Болонського процесу. – Київ, 2004.
10. Онищенко І. Гуманітарна освіта в контексті Болонського процесу // Освіта. – 2004. – № 32.

 Тема 2. Основні тенденції педагогічної думки і розвитку історичної освіти у вищий школі Україні

1. Становлення та розвиток української вищої школи.
2. Основні риси української радянської вищої школи та викладання в ній історії.
3. Перебудова вітчизняної історичної освіти на межі ХХ-ХХІ ст.: модернізація теоретико-методологічних основ дослідження і викладання педагогічних та історичних курсів.
4. Перспективи розвитку видів і форм навчального процесу. Безперервна історична освіта.
5. Специфіка дистанційного навчання історії. 

Література

1. Алексюк А. М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія. – Київ, 1998.
2. Гайша О. О. Сучасна дистанційна освіта: технології, засоби та забезпечення // Проблеми освіти: Науковий збірник. – Київ, 2007. – Вип. 50.
3. Гончарова Н. О. Методика викладання історії у вищий школі. Навчальний посібник. – Харків-Ізмаїл, 2009.
4. Костаков Г. І. Безперервна історична освіта: варіанти підходів // Історія та правознавство. – 2005. – № 11 (39).
5. Судакова І. Е. Дистанційна освіта у світі та в Україні: історія розвитку та сьогодення // Проблеми освіти: Науковий збірник. – Київ, 2008. – Вип. 57.
6. Яковенко Н. Вступ до історії / Н. Яковенко. – Київ : Критика, 2007.
7. Ясперс К. Духовная ситуация времени // Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М.: Политиздат, 1991. – С. 288-419.
8. Слєпкань З. Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі. – Київ, 2005.

Тема 3. Принципи, методи і засоби викладання історії у вищих навчальних закладах

1. Дидактичні принципи викладання історії у вищий школі.
2. Структура історичних знань студентів. Особистісно орієнтоване навчання історії у вищий школі.
3. Сутність і зміст методів навчання історії в університеті. Взаємозв'язок методів і рівнів засвоєння студентами змісту історичних курсів.
4. Класифікація традиційних методів навчання.
5. Сучасні методи оптимізації навчання історії у вищій школі. Інтерактивні методи навчання історії.
6. Дидактичні функції засобів навчання. Умови ефективного застосування засобів навчання у вищий школі.

Література

1. Борисенко Л. Л. Технології оптимізації індивідуальних навчальних стилів студентів за умов інноваційної системи навчання у ВНЗ // Нові технології навчання: Науково-методичний збірник. – Київ, 2008. – Вип. 53.
2. Євтушевський В. А. Управління інноваційним розвитком у вищих навчальних закладах України // Проблеми освіти: Науковий збірник. – Київ, 2008. – Вип. 54.
3. Макаренко М. Б. Використання інноваційних технологій для підвищення мотивації навчальної діяльності студентів вищої школи // Нові технології навчання: Науково-методичний збірник. – Київ, 2008. – Вип. 53.
4. Пометун О. І. Енциклопедія інтерактивного навчання. – Київ, 2007.
5. Попков В. А., Коржуев А. В. Дидактика высшей школы. – М.: Академия, 2008.
6. Радченко М. І. Специфіка інтерактивного зворотного зв’язку в навчальному процесі // Нові технології навчання: Науково-методичний збірник. – Київ, 2008. – Вип. 53.
7. Туркот Т. Педагогіка вищої школи. – Київ, 2011.

Тема 4. Види і форми організації навчального процесу у вищий школі. Лекція як форма організації навчального процесу в університеті

1. Поняття видів і форм організації навчання.
2. Вузівська лекція: сутність, дидактичні функції, особливості організації та проведення.
3. Етапи підготовки викладача до читання лекції.
4. Методика розробки та оформлення конспекту і тексту лекції.
5. Традиційна інформаційна лекція: дидактичні цілі, вимоги, структура.
6. Міждисциплінарні зв’язки в процесі викладання історичних дисциплін.
7. Особливості організації проведення нетрадиційних лекцій.

Література

1. Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти в Україні: історія,теорія: Підручник. – Київ: Либідь, 1998.
2. Гузик В. П. Лекционно-семинарская система обучения. – Одесса, 1998.
3. Лузик Е. В. Сучасні інформаційні технології особистісно орієнтованої освіти. – Київ, 2003.
4. Фібула М. М. Педагогіка вищої школи: Навчальний посібник. – Київ, 2006.
5. Борисенко Л. Л. Технології оптимізації індивідуальних навчальних стилів студентів за умов інноваційної системи навчання у ВНЗ // Нові технології навчання: Науково-методичний збірник. – Київ, 2008. – Вип. 53.
6. Гончарова Н. О. Методика викладання історії у вищий школі: Навчальний посібник. – Харків-Ізмаїл, 2009.
7. Нагаєв В.М. Методика викладання у вищий школі. Навчальний посібник. – Київ, 2007.

Тема 5. Види і форми проведення семінару і практичних в університеті

1. Групові заняття та їх особливості. Сутність і зміст проведення семінарських та практичних занять в університеті.
2. Різновиди семінарських занять у вищій школі. Особливості підготовки викладача і студентів до семінарського заняття.
3. Проведення семінарського заняття з історичних дисциплін.
4. Особливості організації практичного заняття і його планування. Методика організації та проведення практичних занять з історичних дисциплін.
5. Підготовка викладача і студентів до практичного заняття.
6. Складання конспекту семінарського і практичного заняття молодим викладачем.

Література

1. Астахова Е. В. Методика организации и проведения семинарских занятий по предметам гуманитарного цикла. – Харьков, 2000.
2. Гончарова Н. О. Методика викладання історії у вищий школі: Навчальний посібник. – Харків-Ізмаїл, 2009.
3. Гузик В. П. Лекционно-семинарская система обучения. – Одесса, 1998.
4. Гушинець Н. О. Інноваційні методи і форми проведення семінарських занять // ІХ Міжнародна науково-практична конференція «Гуманізм та освіта». – Вінниця, 2008.
5. Педагогічні технології: теорія та практика / К.О. Вовк та інші. – Полтава, 2006.
6. Ортинський В. Л. Педагогіка вищої школи: навчальний посібник. – Київ, 2009.

Тема 6. Організація і проведення ігрового заняття у вищій школі

1. Форми проведення спецсемінарів, спецкурсів та спецсемінарів з історичних дисциплін.
2. Планування, організація і проведення занять з використанням ігрових технологій.
3. Вимоги до використання ігрових технологій у процесі навчання у вищій школі.
4. Ділові ігри, їх мета і сутність.
5. )Тренінг як форма організації педагогічної практики студентів.
6. 6)Метод аналізу конкретних ситуацій (кейс-метод).

Література

1. Багиев Г.Л., Наумов В.Н.. Руководство к практическим занятиям по маркетингу с использованием кейс-метода [Электронный ресурс] http://www.marketing.spb.ru/
2. Исаева Т. А. Тренинг как форма организации педагогической практики студентов / Т. А. Исаева, О. Ф. Шихова // Образование и наука. – 2015. – № 8. – С. 50–64.
3. Долгоруков А. Метод case-study как современная технология профессионально-ориентированного обучения [Электронный ресурс] http://www.vshu.ru/
4. Михальчук Ю. Особливості використання тренінгових технологій у професійному навчанні майбутніх менеджерів / Ю. Михальчук // Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету. – 2013. – Ч. 3. – С. 189–195.
5. Новиков А. М. Образовательный проект (методология образовательной деятельности) / А. М. Новиков, Д. А. Новиков. – М., 2004. – 120 с.
6. Ситуационный анализ, или Анатомия Кейс-метода / Под ред. д-ра социолог. наук, профессора Сурмина Ю. П. – Киев, 2002. – 286 с.
7. Черниш Л. І. Сучасні інформаційні технології як засіб модернізації вищої школи // Проблеми освіти: Науковий Збірник. – Київ, 2008. – Вип. 58.
8. Щербань П. М. Навчально-педагогічні ігри у вищих навчальних закладах: Навчальний посібник. – Київ, 2004.

Тема 7. Самостійна робота студентів, особливість її організації у вищій школі

1. Підготовка викладача до проведення самостійної роботи студентів.
2. Організація і проведення занять методом самостійної роботи під керівництвом викладача.
3. Консультація як особлива форма керівництва самостійною роботою у вищій школі та форми її проведення. Індивідуальні та групові консультації.
4. Особливості організації самостійної роботи на різних етапах навчання. Організація самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів.
5. Тестові завдання як засіб перевірки результатів самостійної роботи студентів і вимоги до їх розробки. Форми тестових завдань.

 Література

1. Калачник Н. Г., Вертегел В. Л. Самостійна робота – потужний засіб сучасної освіти і виховання. – Запоріжжя, 2005.
2. Козаков В. А. Самостоятельная работа студентов и её информационно-методическое обеспечение: Учебное пособие. – Киев, 1990.
3. Пасмор Н. П. Бібліотечно-інформаційне забезпечення самостійної роботи студентів. – Київ, 2006.
4. Педагогіка вищої школи / І.О. Бартенєва та інші. – Київ: Знання, 2007.
5. Розман Г. Организация самостоятельной работы студентов // Высшее образование в России. – 1995. – № 1.
6. Черніков П. І. Організація самостійної роботи як засіб формування професійної компетентності майбутнього фахівця // Проблеми освіти: Науковий збірник. – Київ, 2008. – Вип. 55.

Тема 8. Діагностика навчання історії у вищий школі

1. Кредитно-модульна система як засіб поточного тематичного контролю.
2. Основи рейтингового контролю ефективності навчального процесу у ВНЗ.
3. Складові, функції та види контролю навчальної діяльності студентів.
4. Міжсесійний контроль. Діагностика попередньої підготовленості студентів.
5. Підсумковий контроль. Методика підготовки і проведення заліків та іспитів з історії в університетах.
6. Критерії оцінок знань, вмінь та навичок студентів на заліках, іспитах та інших формах контролю за їх роботою.

Література

1. Вітвицька С. С. Основи педагогіки вищої школи: Підручник за модульно-рейтинговою системою навчання для студентів магістратури. – Київ, 2006
2. Вітвицька С. С. Практикум з педагогіки вищої школи: Навчальний посібник за модульно-рейтинговою системою навчання для студентів магістратури. – Київ, 2005.
3. Гончарова Н. О. Методика викладання історії у вищий школі: Навчальний посібник. – Харків-Ізмаїл, 2009.
4. Кузьмінський А. І. Педагогіка вищої школи. – Київ, 2005.
5. Лобур М. С. Деякі аспекти удосконалення оцінки якості підготовки фахівців у вищих навчальних закладах // Проблеми освіти: Науковий збірник. – Київ, 20008. – Вип. 56.
6. Сікорський П. І. Кредитно-модульна технологія навчання. – Київ, 2005.

Тема 9. Організація навчального процесу як творча модель діяльності викладача історичних дисциплін вищої школи

1. Основи комунікативної культури педагога. Форми діяльності педагога вищої школи.
2. Педагогічна діяльність, її види. Поняття навчального плану, навчальної програми, індивідуального плану викладача.
3. Календарно-тематичне планування курсів з історії, розподіл часу за видами та формами роботи в умовах кредитно-модульної системи.
4. Навчально-методична робота викладача вищої школи.
5. Науково-дослідна діяльність викладача вищої школи. Співвідношення дослідної та педагогічної діяльності викладача історії.
6. Форми і методи навчально-виховної роботи викладача історії вищої школи.
7. Професіограма викладача вищої школи.

Література

1. Авдєєва І. М. Основні напрямки роботи куратора академгрупи в контексті особистісно орієнтованої парадигми освіти // Проблеми освіти: Науковий збірник. – Київ, 2008. – Вип. 54 (2).
2. Волкова Н. П. Професійно-педагогічна комунікація: Навч. посіб. – Київ, 2006.
3. Кобилянський І. І. Методи навчально-виховної роботи у вищій школі. Для магістрантів і молодих викладачів вузів. – Львів, 2000.
4. Мороз Л. В. Організаційно-педагогічні умови формування готовності викладачів до виховної роботи у вищих навчальних закладах (формувальний експеримент) // Проблеми освіти: Науковий збірник. – Київ, 2007. – Вип. 53.
5. Науково-практичні аспекти організації навчальної і методичної роботи в університеті / За ред. В. П. Шевченка. – Донецьк, 2004.
6. Орбан-Лембрик Л. Е. Психологія професійної комунікації: Навч. посіб. – Чернівці, 2010.
7. Терно В. В. Ліцензування і акредитація у сфері вищої освіти. – Київ, 2006.
8. Хорєв І. О. Про наукове обґрунтування змісту педагогічної професіоналізації викладача вищого навчального закладу // Проблеми освіти: Науковий збірник. – Київ, 2007. – Вип. 50.

Тема 10. Організація викладачем науково-дослідної роботи студентів

1. Навчальна науково-дослідна робота студентів і роль викладача в її організації.
2. Виконання індивідуальних навчально-дослідних завдань у вищий школі.
3. Реферати як форма індивідуальних навчально-дослідних завдань в університеті.
4. Організація науково-дослідної роботи студентів поза навчальним процесом.
5. Проведення археологічної, архівної, музейної практики як форми закріплення знань та навичок студентів з історичних дисциплін.
6. Педагогічна і асистентська практика студентів-істориків як форма закріплення знань та навичок майбутніх викладачів.

Література

1. Бабанов К. О. Організація практики студентів педагогічних університетів з методики навчання історії. – Бердянськ, 2007.
2. Бутенко Н. Ю., Грищенко Л. М. Педагогічна практика: підготовка та реалізація. – Київ, 2005.
3. Корецька А. І. Підготовка науково-педагогічних кадрів: історичний і сучасний аспект // Проблеми освіти: Науковий збірник. – Київ, 2008. – Вип. 54 (1).
4. Микитюк О. М. Становлення та розвиток науково-дослідної роботи у вищих педагогічних закладах України (історико-педагогічний аспект). – Харків, 2003.
5. П’ятницька-Позднякова І. С. Основи наукових досліджень у вищий школі: Посібник для студентів вузів. – Київ, 2003.
6. Система якості вищих навчальних закладів: теорія і практика. – Київ, 2006.

ТЕМАТИКА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ З КУРСУ «МУЗЕЄЗНАВСТВО»

Тема 1. Музеєзнавство як наукова дисципліна

1. Об’єкт, предмет, структура музеєзнавства. Базові поняття музеєзнавства.
2. Історія становлення музеєзнавства як наукової дисципліни.
3. Основні концепції визначення предмету музеєзнавства.
4. Музеєзнавство у системі наук. Міждисциплінарний характер зв’язків музеєзнавства з іншими науковими дисциплінами.
5. Методи музеєзнавства як специфічна система.
6. Головні напрями теоретичного музеєзнавства.
7. Прикладне музеєзнавство. 
8. Моделі класифікації музеїв.
9. Функції і напрями діяльності музеїв.
10. Музейний менеджмент.

Література

1. Закон«Про музеї та музейну справу» // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 25.
2. Закон«Про охорону культурної спадщини» // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 39.
3. Указ Президента України «Про стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки» № 580/2015.
4. Вайдахер Ф. Загальна музеологія / Переклад з німецької. – Львів, 2005.
5. Маньковська Р. Музеологія як наукова галузь: сучасний дискурс та проблема теоретичного інтегрування // Краєзнавство. – 2099. – № 3
6. Гураль Р. І. Основні напрямки розвитку інформаційної структури музеїв // Роль музеїв у культурному просторі України і світу. Вип. 11. – Дніпропетровськ, 2009. – С. 582 – 586.

Тема 2. Історія музейної справи. Знакові та оригінальні музеї світу

1. Етимологія терміну «музей».
2. Домузейне збиральництво. Використання предметів домузейних колекцій. Мотивація збирання протомузейних колекцій.
3. Художнє колекціонування та перші музеї Європи (XVI – XVII ст.). Виникнення перших наукових музеїв як систем збереження стародавніх артефактів.
4. Музейна справа у XVIII – першій половині ХІХ ст. 
5. Музейна справа у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Музей і науково-технічний прогрес. Поглиблення спеціалізації музеїв.
6. Нові тенденції у розвитку музейної справи у ХХ ст. 
7. Музейна справа на початку ХХІ ст. Діяльність міжнародних музейних організацій. 
8. Розвиток та діяльність головних музеїв світу сьогодні.

Література

1. Великие музеи мира: Серия в 30 т. – Харьков: Глобус, 2012 (за вибором).
2. Великие музеи мира: Серия в 32 т. – Київ: Новий друк, 2011 (за вибором).
3. История зарубежного искусства. – М.: Изобразительное искусство, 1980.
4. Лысикова О. В. Музеи мира: Учебное пособие. – М., 2002.
5. Юренева Т. Ю. Музей в мировой культуре. – М., 2003.

Тема 3. Розвиток музейної справи в СРСР, УРСР та сучасній Україні

1. Музеї в СРСР: законодавче поле та ідеологічні функції. Періоди розвитку музейної справи в Радянському Союзі.
2. Особливості розвитку музейної справи на теренах України.
3. УРСР як республіка музеїв. Київський та Переяслав-Хмельницький музейні ареали.
4. Реорганізація музейної мережі в сучасній Україні. Модернізація «старих» та створення нових музейних комплексів.
5. Сучасне музейне законодавство України. 
6. Виникнення і діяльність перших музеїв в Одесі. Головні музеї Одеси, їх типи та специфіка.
7. Характеристика основних музеїв Одеської області.

Література

1. Закон Союза Советских Социалистических Республик «Об охране и использовании памятников истории и культуры». – М., 1976.
2. Закон«Про охорону культурної спадщини» // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 39.
3. Булоній І. Т., Явтушенко І. Г. Громадські музеї України. Історія, досвід, проблеми. – Київ, 1979.
4. Маньковська Р.В. Музеї України в інформаційному просторі: досвід та перспективи // Історія України. Маловідомі імена, події, факти. Вип. 11. – К., 2000. – С. 214 – 221.
5. Музейна справа та музейна політика в Україні ХХ ст.: Зб. наук. пр. / за ред. М. Селівачова. – Київ, 2004.
6. Музеї України: Довідник / Міністерство культури і мистецтв України. – Київ, 1999.
7. Музейний простір України [Електронний ресурс] На серверу “Музейний портал України”[on-line]. Режим доступу: http://www.ukrmuseum.org.ua
8. Омельченко Ю. А.– № 3. – С. 122-128.
9. Скрипник Г. А.
10. Ткаченко М. І. Музейні скарби України під час Другої світової війни: евакуація на Схід // Київська старовина. – 1995. – № 3. – С. 31-38.

Тема 4. Науково-фондова робота музеїв

• 1. Науково-дослідна робота музеїв.
• 2. Музейний предмет як основа музейної комунікації та його властивості.
• 3. Класифікація музейних предметів, їхня атрибуція та інтерпретація. 
• 4. Основи наукової методики комплектування фондів: послідовність організації та джерела комплектування фондів. Структура фондів музею. Нематеріальні об’єкти спадщини у музеях.
• 5. Загальна характеристика методики комплектування фондів історичних музеїв. 
• 6. Поняття: «музейні фонди», «музейне зібрання», «музейна колекція».
• 7. Облік музейних фондів і облікова документація. Юридична охорона музейних фондів та її суть. 
• 8. Наукова каталогізація музейних фондів. Наукова інвентаризація музейних предметів. 
• 9. Планування та організація роботи з комплектування фондів музеїв історичного профілю: археологічних, історичних, етнографічних музеїв й історичних відділів краєзнавчих музеїв.
• 10. Поняття «режим зберігання фондів» і його складові. Система зберігання музейних фондів. 

Література

1.Закон«Про музеї та музейну справу» // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 25.

2.Гнездовский М. Профиль музея // Советский музей. – 1985. – № 5.

3.Калугина Т. П. Художественный музей как феномен культуры. – СПб., 2001.

4.Ноль Л. Я. Компьютерные технологи в музее. – М., 1999.

5.Основи музеєзнавства: навчальний посібник / О. В. Виноградова, В. Г. Дарчук. – Львів, 2006.

6.Руденко С. Б. Музейна пам’ятка : соціокультурна сутність та місце в системі історико-культурних цінностей. – Київ, 2012.7.Солодова В. В. Формування та розвиток документальних колекцій у складі фондів одеських музеїв (1825-2003). – Одеса, 2010.

Тема 5. Культурно-просвітницька діяльність музеїв. Музейна експозиція та методи її створення

1. Види і форми культурно-просвітницької та навчально-виховної роботи у музеї. 

2. Музейна комунікація і проблема її ефективності. Нові сфери музейної комунікації. 

3. Наукове проектування музейної експозиції та його етапи. Поняття «музейна експозиція», «музейний експонат», «експозиційні матеріали», «експозиційний зал». 

4. Методи і принципи побудови експозиції, експозиційні прийоми. Особливості створення експозицій різних груп музеїв історичного профілю. 

5. Система виставок як специфічна форма функціонування основної музейної експозиції. Виставка як першій етап формування нового музею.

6. Музейна педагогіка як наукова дисципліна. Музейна педагогіка і освітня специфіка музею. 

7. Соціальні функції музею історичного профілю. 

8. Модель створення музейної експозиції шкільного музею. Урок історії в контексті музейної експозиції. 

9. Екскурсійна робота в музеї. Методи, форми, види екскурсій.

Література

1. Ганнусенко H. I. Проектування шкільної музейної експозиції // Залучення учнівської молоді до вивчення i збереження пам’яток історії та культури рідного краю. – К., 1990. – С. 23-30.
2. Історія екскурсійної справи в Україні: Навч. посіб. / Федорченко В. К., Костюкова О. М. – Київ, 2004.
3. Майстровская М.Т. Музейная экспозиция. Искусство – архитектура – дизайн. Тенденции формирования. – М., 2000.
4. Музей будущего: Информационные технологии и культурное наследие [Электронный ресурс] На сервере ИИАТ [on-line]. Режим доступа: http://www.future.museum.ru
5. Музейная экспозиция. Теория и практика. Искусство экспозиции. Новые сценарии и концепции: Сб. науч. тр. РИК. – М., 1997.
6. Основи музеєзнавства, маркетингу та рекламно-інформаційної діяльності музеїв. Посібник / Під ред.: В. Великочого, Н. Гасюк. – Івано-Франківськ: Плай, 2005.
7. Федорченко В. К, Костюкова О. М., Дьорова Т. А. та ін. Історія екскурсійної справи в Україні: Навч. посіб. – Київ, 2004.
8. Якубовський В. І. Музеєзнавство: посібник для студентів вищих навчальних закладів. – Кам’янець-Подільський, 2012.

1. Тематика практичних занять з дисципліни "Методика викладання історії та педагогіка у вищій школі

2. Тематика практичних занять з курсу "Музеєзнавство"