С/к «Вікторіанська Англія: суспільство та імперія»

 

Рекомендована література

Основна

Підручники

1.Айзенштат М.П. Британия нового времени. Политическая история. – М., 2007. – 204 с.

2.Айзенштат М.П. Власть и общество Британии 1750-1850 гг. – М., 2009.

3.Акунін О.С. Нова історія країн Західної Європи та Північної Америки (1492-1918 рр.): Хронологія подій. – Миколаїв, 2013. – 575 с.

4.Брендон П. Упадок и разрушение Британской империи 1789-1997. – М., 2010.

5.Бриггс Э., Клэвин П. Европа нового и новейшего времени. С 1789 года и до наших дней. – М., 2006.

6.Саїд Е. Культура й імперіалізм. – К., 2007.

7.Тревельян Дж. Социальная история Англии От Чосера до королевы Виктории. – М., 1959.

8.Hunt J. Britain. 1846-1919.- London: Routledge, 2003. – 400 p.

 

Джерела

1.Гобсон Дж. Империализм. – М., 1927 (чи інше видання)

2.Хрестоматия по истории нового времени стран Европы и Америки. – В 3-х тт. – Т. 2. – Благовещенск, 2010.

3.Smith B.G. Imperialism A History in Documents [Pages from History]. – Oxford: Oxford University Press, 2000. – 175 p.

4.Atlas of Industrializing Britain. 1780-1914 / Ed. by J. Langton, R.J. Morris. – London: Methuen Publishing, 1987. – 246 p.

 

Додаткова

1. 1.Виноградов В.Н. Британский лев на Босфоре. – М.: Наука, 1991. – 160 с.

   2.Диттрич Т. Повседневная жизнь викторианской Англии. – М., 2007.

   3.Ерофеев Н.А. Очерки по истории Англии 1815-1917 гг. – М.: Издательство ИМО, 1959. – 264 с.

   4.Издание акционерного общества "Брокгауза-Ефрона", 1902. – 216 с.

   5.Кагарлицкий Б. От империй – к империализму. Государство и возникновение буржуазной цивилизации. – М., 2010.

   6.Кертман Л.Е. География, история и культура Англии. – М.: Высшая школа, 1979. – 384 с.

   7.Коути Е. Суеверия викторианской Англии. – М., 2015.

   8.Мижуев П. История колониальной империи и колониальной политики Англии. – СПб.:

   9.Очерки истории Англии. Средние века и Новое время [Пособие для учителя] / Под ред. Г.Р. Левина. – М.: Государственное учебно-педагогическое издательство Министерства просвещения РСФР, 1959. – 356 с.

   10.Пикард Л. Викторианский Лондон. – М., 2011.

   11.Стрэчи Л.Д. Королева Виктория [Серия: «След в истории»]. – Ростов-на-Дону: Издательство «Феникс», 1999. –с.

   12.Тарле Е.В. Европа в эпоху империализма. 1871-1919 // Тарле Е.В. Собрание сочинений. – Т. 5. – М., 1958.

   13.Трухановский В.Г. Бенджамин Дизраэли, или История одной невероятной карьеры. – М.: Наука, 1993. –с.

   14.Филипп А. Королева Виктория. – М.: ЖЗЛ, 2007. 

   15.Шад М. Виндздоры. Власть и мифы. великие династии. – М., 2008. 

   16.Cell J.W. Hailey A Study in British Imperialism, 1872-1969 / John W. Cell-Hailey. – Cambridge: Cambridge University Press, 2002. 

   17.Johnson R. British Imperialism. – (London): Palgrave Macmillan, 2003. 

   18.Magdoff H. Imperialism: From the Colonial Age to the Present. – London: Monthly Review Press, 1979. – 279 p.

   19.Taylor A.J. The Struggle for Mastery in Europe, 1848-1918 / Alan J. Taylor [Oxford History of Modern Europe Ed. by A. Bullock, F.W.D. Deakin]. – Oxford: Oxford University Press, 1954. 

   20.A. The Empire Strikes Back. The Impact of Imperialism on Britain from the Mid-Nineteenth Century. – (London): Longman, 2005. – 374 p.

   
   

Індивідуальне завдання:

1. Рецензія;
2. Доповідь

 

Рекомендації до рецензії на документальний фільм:

-          інформація про розробників фільму;

-          загальний історичний екскурс по тематиці фільму;

-          географічні та хронологічні межі, що охоплені у фільмі;

-          структура фільму (план та на які смислові частини він поділяється);

-          переказ змісту фільму;

-          обґрунтування загальної концепції авторів фільму;

-          власна критика концепції фільму та виявлення фактичних та теоретичних помилок.

 

Документальні фільми для рецензії

1. BBC: Саймон Шама: История Британии 10 серия: Корпорация Британия / Britannia Incorporated (1690–1750)
2. BBC: Саймон Шама: История Британии 11 серия: Неправильная Империя / The Wrong Empire (1750–1800) 
3. BBC: Саймон Шама: История Британии 12 серия: Силы Природы / Forces of Nature (1780–1832) 
4. BBC: Саймон Шама: История Британии 13 серия: Виктория и ее Сестры / Dynasty (1830–1910) 
5. BBC: Саймон Шама: История Британии 14 серия: Империя Добрых Намерений (59 хв)
6. BBC. Империя: Вкус власти / Empire: A Taste of Power (44 хв)
7. Как создавались Империи: Британия. Кровь и Сталь (44 хв)
8. Морская держава. Серия 1 Отдать швартовы / Heart of Oak (58 хв)
9. Морская держава. Серия 2 Золотоносные воды / The Golden Ocean (58 хв)
10. Морская держава. Серия 3 На гребне волны / High Tide (58 хв)
11. Морская держава. Серия 4 Изменчивая фортуна / Sea Change (58 хв)
12. Протестантская революция. 4 (59 хв)
13. Худшие профессии в истории Британии 6. Викторианская эпоха (49 хв)
14. Короли и королевы Англии. Серия 6. Современная монархия (45 хв)
15. Британцы / The British (2012) 4 серия: Грязные деньги / Dirty Money (44 хв)
16. Британцы / The British (2012) 5 серия: Сверхдержава / Superpower (44 хв)
17. Британцы / The British (2012) 6 серия: Повесть о двух городах / Tale of two Cities (43 хв)
18. Как строилась Британия: 5 серия: Север. Вперед на всех парах (59 хв)
19. BBC Скрытые угрозы Викторианской эпохи (59 хв)

 

Доповіді:

1. Сім’я та положення жінки у вікторіанській Англії
2. Уявлення про поведінку справжнього джентльмена
3. Уявлення про поведінку справжньої леді
4. Побутові умови та екологія у великих містах (Лондон)
5. Життя бідняків та низів суспільства
6. Вживання продуктів та приготування їжі
7. Відношення до дитини у вікторіанську добу
8. Система освіти та шкільне життя вікторіанців
9. Ієрархія прислуги та її обов’язки
10. Смерть та поховання у вікторіанській Англії
11. Уявлення про загробне життя та привиди у вікторіанській Англії
12. Британська медицина вікторіанської доби
13. Вікторіанські в’язниці, злочини та покарання за них
14. Розвиток поліції у Великій Британії: Скотланд-Ярд
15. Спорт та спортивні змагання у вікторіанській Англії.

 

Основна література для підготовки доповідей:

Татьяна Диттрич «Повседневная жизнь викторианской Англии»

Лайза Пикард «Викторианский Лондон»

Екатерина Коути «Суеверия викторианской Англии»

Екатерина Коути «Недобрая старая Англия»

Святозар Чернов «Бейкер Стрит и окрестности»

Другий період нової історії (1871-1914 рр.) є одним з фундаментальних етапів історичної еволюції людства. Цей період в історії євроатлантичної цивілізації пов'язаний із «зенітом» капіталістичного шляху розвитку, завершенням процесу індустріалізації та остаточним складанням колоніальних імперій.

Саме в цей період було сформовано суспільний лад, який сьогодні існує в більшості країн Європи та Америки. Великі зрушення відбулися в культурному розвитку, освіті, побуті, змінилися стереотипи поведінки людей у соціумі. Відбулася політична модернізація, яка сформувала нову систему управління та дала можливість брати участь в управлінні основним соціальним групам населення. На зміну становому суспільству з його авторитарно-статусною системою управління та привілеями приходить громадянське, в якому домінують нові правила: демократичні структури, розширення електорату, правовий режим, раціоналізація, ліберальна філософія, інституціоналізована наука. Відбувався подальший розвиток саморегулюючої економічної системи з використанням передових технологій, ринком, оборотом фінансів, юридично захищеною власністю. В Європі склався так званий «сучасний центр» європейської модернізації.

Другий період нової історії має подвійний зміст. Він частково охоплює так звані пізньовікторіанську епоху, європейську «belle époque» та «позолочену добу» історії Сполучених Штатів Америки, але водночас і багаточисельні економічні, політичні кризи, невирішені національні питання. Сучасники розділилися на прибічників та критиків суспільного розвитку. Наприкінці ХІХ ст. виявилися перші ознаки нових загрозливих тенденцій: чергове незадоволення провідних країн колоніальною картою світу, посилення агресії на різних рівнях суспільного життя та зовнішньої політики країн Європи та Північної Америки, зміцнення монополій, різке розшарування суспільства за новими умовами. Цей комплекс процесів, що поєднують терміном «імперіалізм», став основною причиною Першої світової війни.

 

Індивідуальні завдання:

1)Розробка презентації (20-30 слайдів);

2)Розробка тестових завдань (15-20 питань з 4 варіантами відповіді);

3)Написання творчого есе (4-6 сторінок А4 друкованого тексту). Есе має складатися з таких елементів: вступ, де студент формулює актуальність проблеми, мету власного дослідження та задачі її виконання; основна частина, в якій викладається основний зміст теми; висновків, що містять авторський аналіз зазначених проблем; список джерел та літератури, що налічує не менше 15 робіт, присвячених темі, що розглядається. Стиль мови есе – довільний художній, публіцистичний.

 

Тематика для презентацій:

1. Процес об’єднання німецьких земель: політико-географічний аспект.
2. Політична система Німецької імперії в 1871-1914 рр.: конституційний устрій, політичні партії, соціальні сили.
3. Науково-технічний розвиток Німеччини в кінці ХІХ – на початку ХХ ст.
4. Розвиток культури Німеччини 1871-1914 рр.
5. Колоніальна політика Німецької імперії 1871-1914 рр.
6. Німецька армія в Першій світовій війні (1914-1918 рр.): військово-технічний та стратегічний аспекти.
7. Франко-прусська війна: військовий аспект.
8. Науково-технічний розвиток Франції (1871-1914 рр.)
9. Політична система третьої республіки у Франції з 1871 по 1914 рр.: конституційний устрій, політичні партії, соціальні сили.
10. Розвиток культури Франції 1871-1914 рр.
11. Колоніальна політика Франції 1871-1914 рр.
12. Французька армія в Першій світовій війні (1914-1918 рр.): військово-технічний та стратегічний аспекти.
13. Науково-технічний розвиток Великої Британії в 1871-1914 рр.
14. Розвиток вікторіанської культури в останній третині ХІХ ст. – на початку ХХ ст.
15. Колоніальна політика Великої Британії в 1871-1914 рр.
16. Англійська армія в Першій світовій війні (1914-1918 рр.)
17. Реконструкція США: економічний та політичний аспекти.
18. Розвиток культури США в 1871-1914 рр.
19. Науково-технічний розвиток США в 1871-1914 рр.
20. Іспано-американська війна 1898 р.: військовий, політичний та колоніальний аспекти.
21. Зовнішньополітичні доктрини США в кінці ХІХ – на початку ХХ ст.
22. Американська армія в Першій світовій війні (1914-1918 рр.): військово-технічний та стратегічний аспекти. 

Тематика для підготовки тестових завдань

1.Біографія та політична діяльність Отто фон Бісмарка

2.Політична діяльність німецьких канцлерів 1890-1917 рр.

3.Німецька соціал-демократія останньої третини ХІХ ст.

4.Соціальна та культурна політика Паризької комуни 1871 р.

5.Економічний розвиток Третьої республіки у Франції з 1871 р. по 1914 р.

6.Політичні кризи та корупційні скандали у Франції в кінці ХІХ – на початку ХХ ст.

7.Президенти Третьої республіки у Франції з 1871 р. по 1914 р. та їх політика.

8.Біографія та політична діяльність У. Гладстона.

9.Біографія та політична діяльність Б. Дізраелі.

10.Соціальні реформи Англії на початку ХХ ст.

11. Ірландське питання в англійській політиці кінця ХІХ – початку ХХ ст.

12.Біографія та політична діяльність Теодора Рузвельта.

13.Політика американських президентів в останній третині ХІХ ст. (1871-рр.)

14.Економічний розвиток США в 1871-1914 рр.

15.Франція у Першій світовій війні.

16.Велика Британія у Першій світовій війні.

17.Австро-Угорщина у Першій світовій війні.

18.Італія у Першій світовій війні.

19.США у Першій світовій війні.

 

Тематика для написання есе:

До I модуля

біографічний нарис з однієї з видатних осіб історії Європи та Америки кінця ХІХ ст. (О. фон Бісмарк, В. Вільсон, В. Гладстон чи інші за вибором студента)

До II модуля

колоніальна політика європейських країн та США як головна причина Першої світової війни.

 

Питання на іспит:

1. Причини та наслідки франко-прусської війни.
2. Виникнення та діяльність Паризької Комуни.
3. Третя республіка у Франції (1870-1914): політичний та соціальний розвиток.
4. Буланже і буланжизм. Скандал «Панама». Справа Дрейфуса.
5. Зовнішня політика Франції 1870-1914 роках.
6. Створення Німецької імперії. Імперська конституція в Німеччині 1871 р.
7. Діяльність канцлера Отто фон Бісмарка.
8. Грюндерство й економічний розвиток Німеччини в 70-ті роки XIX ст.
9. «Культуркампф» в Німеччині.
10. «Новий курс» Л. Фон Капріві у внутрішній і зовнішній політиці. Створення Пангерманського союзу.
11. Консервативні уряди Великобританії в останній чверті ХІХ ст.
12. Політика «ллойд-джорджизма» у Великобританії.
13. Військово-стратегічні плани держав напередодні Першої світової війни.
14. Соціально-економічний розвиток Франції в кінці ХІХ - на початку ХХ ст.
15. Національне питання в Австро-Угорській імперії в 1871-рр.
16. Соціально-економічний розвиток Англії в кінці ХІХ - на початку ХХ ст.
17. Політичний та соціально-економічний розвиток США в кінці ХІХ - на початку ХХ ст.
18. Причини та привід до Першої світової війни.
19. Соціально-економічний розвиток Німеччини в 1871-рр.
20. Політичний розвиток Австро-Угорщини в 1867-1914 рр.
21. Соціально-економічний розвиток Австро-Угорщини в 1867-1914 рр.
22. Політика адміністрації Т.Рузвельта в США.
23. Внутрішня та зовнішня політика адміністрації В. Вільсона.
24. Бернштейн та бернштейніанство.
25. Велика Британія в роки Першої світової війни.
26. Франція в роки Першої світової війни.
27. Німеччина в роки Першої світової війни.
28. США в роки Першої світової війни.
29. Австро-Угорщина під час Першої світової війни.
30. Італія під час Першої світової війни.

 

Тематика практичних занять

Загальні методичні вказівки до практичних занять.

I. В якості професіональної підготовки історика та в якості особи-активного громадянина, що є на сьогоднішній день одним з базових принципів існування соціальної людини, студенти в разі успішного оволодіння матеріалом протягом практичних занять повинні вдосконалити та розвинути наступні якості:

1) свою готовність поважати та бережно відноситися до історичної спадщини та культурної традиції, толерантно відноситися до соціальних та культурних відмінностей;

2) здатність розуміти обсяги та закономірності історичного процесу; вміти «розмістити» людину в історичних процесах другого періоду нової історії, зрозуміти її цілі, проблеми та психологію;

3) свою можливість повно та цілісно викласти власне розуміння світосприйняттєвих та соціально-політичних значущих філософських проблем;

4) здатність професійно проаналізувати та дослідити проблеми взаємодії європейських держав доби широкого розгортання імперіалізму, оцінити моральні та ціннісні вибори тогочасної людини та загальних мас суспільства;

5) своє розуміння даного етапу шляху розвитку принципів управління суспільством «перед-сучасності», при цьому вміти дати вичерпну характеристику складання та подальшого розвитку в новий час механізмів вирішення публічних процесів та питань, в разі необхідності вписуючи їх в контекст власної епохи.

II. До кожного практичного заняття подані план та перелік джерел та літератури. Рекомендується такий порядок підготовки до практичних занять:

- уважно вивчити запропонований план до практичних занять;

- опрацювати конспект лекцій та відповідні розділи підручників (бажано різних видань: дореволюційні, радянські, сучасні) для того, щоб порівняти викладення історичних фактів та співвіднести підходи;

- скласти хронологію подій, виписати та запам’ятати ім’я діячів, простежити події по історичним картам;

- прочитати та зробити виписки з запропонованих робіт та джерел;

- обміркувати і спланувати відповіді на всі пункти плану практичного заняття.

Також до кожного практичного заняття є конкретні методичні рекомендації та вказівки, що вказують на специфіку теми. До кожного практичного заняття надані план та перелік джерел та літератури. Кожна тема забезпечена методичними рекомендаціями, де пояснюється порядок опрацювання матеріалів та акцентується увага на ключових проблемах.

III. Головний акцент на практичних заняттях з історії нового часу (другий період) ставиться на основних віхах переходу західного суспільства до новітнього часу, тому рекомендовані пріоритети – формування основних суспільно-політичних інститутів та їхня поступова еволюція; становлення політичного світосприйняття та виокремлення політичних сил, які є найбільш поширеними і сьогодні та характерні для сучасних суспільств Західної Європи та Північної Америки. Практичні заняття присвячені ключовим подіям та історичним процесам в рамках курсу, які склали основу специфічної політичної культури та мислення Заходу. Тому, студентам рекомендовано зосередити увагу на ознайомленні в першу чергу з оригіналами текстів джерел, особливо що стосується розгляду нормативних та державних документів, та вже потім звертатися до наукової літератури, що присвячена тому чи іншому мислителю, діячу або подіям в рамках тієї чи іншої держави. В лекційному курсі постає історичний контекст, у зв’язку з яким потрібно аналізувати тексти, які рекомендовано до розбору на практичних заняттях, відповідно, є потреба у виокремленні ключових політичних, соціальних, ідеологічних, економічних проблем, що є сутністю заданих особливостей історичної ситуації, яка пропонується до аналізу.

 

Тема 1. Третя республіка у Франції в 1871-1914 рр. (6 годин)

1. Франко-прусська війна: причини, привід та хід.
2. Революція 4 вересня 1870 р. Створення Третьої республіки.
3. Виникнення Паризької комуни. Склад та соціально-економічна політика Паризької Комуни. Причини поразки Комуни.
4. Політичний розвиток та економічне положення Франції в 1871-1900 рр.
5. Робітничій та соціалістичний рух у Франції в останній чверті ХІХ ст.
6. Економічний та соціальний розвиток Франції у 1901-1914 рр.
7. Зовнішня політика Франції після франко-прусської війни.

Загальні рекомендації для підготовки до практичних занять

При підготовці до практичного заняття рекомендовано враховувати важливість «німецького питання» для зовнішньої політики Другої імперії.

Студент повинний вміти відповісти на питання: яким чином виявилася відповідальність за розв’язання війни, як само французька суспільна думка сприймала проблему національних територій, описати риси громадянського конфлікту у Франції, дезорганізації економічного життя, дати характеристику реформам Паризької комуни та пояснити, чому подібні державні утворення не є життєздатними. Великої уваги заслуговує остаточний вибір французького народу на користь республіки.

Готуючись до 2-3 питання, студент має дати коротку характеристику положення та розвитку Франції після революції 4 вересня 1870 р.: описати результати революції, характер політики «національної оборони», останню осаду Парижа та поразку у франко-прусській війні. Далі необхідно проаналізувати діяльність А. Тьєра та визначити причини подій 18 березня 1871 р. Третє питання має на увазі детальний розгляд політики Паризької комуни у соціально-економічній, військовій та ідеологічній галузях. Спираючись на рекомендовані документи, слід визначити характер рішень, які приймалися, інтересам яких соціальних груп вони відповідали. В питаннях 4-5 також потрібно звернути увагу на політичні партії та течії, що виникали у Франції, на які соціальні коли вони спирались та з приводу яких питань виникали найбільш гострі протиріччя. Останнє питання пропонується присвятити загальному аналізу зовнішньополітичної поведінки французької держави у період часу після франко-пруської війни та до початку Першої світової війни.

Джерела:

1. Бисмарк О. фон. Мысли и воспоминания. – М., 1940. – Т. 1-2.
2. Пуанкаре Р. На службе Франции. Воспоминания за девять лет. – М,,– Т. 5-8.
3. Молок А.И. Хрестоматия по истории Парижской коммуны. – М., 1976.
4. Хрестоматия по истории нового времени стран Европы и Америки. – В 3-х т. – Благовещенск, 2010. – Т. 2.

Література:

1. Желубовский Э.А. Крушение второй империи и возникновение Третьей республики во Франции. – М., 1956.
2. Зеваэс А. История Третьей республики (1870-1926). – М.-Л., 1930.
3. История Франции: В 3 т. / Отв. ред. А. З. Манфред. – М., 1973.
4. История Европы: в 8 т. – М., 2000. – Т. 5.
5. История Парижской коммуны 1871 г. – М., 1971.
6. Кареев Н.И. Политическая история Франции в ХІХ в. – СПб., 1902.
7. Манфред А.З. Внешняя политика Франции 1871-1891. – М., 1952.
8. Маркс К. Гражданская война во Франции. – М., 1986.
9. Молок А.И. Очерки быта и культуры Парижской коммуны в 1871 г. – Л., 1924.
10. Парижская коммуна 1871 года. – М., 1981.
11. Прицкер Д. П. Жорж Клемансо. – М., 1983.
12. Чикалов Р.А., Чикалова И.Р. Новая история стран Европы и Северной Америки (1815– 1918): Учебник. – Минск, 2013.
13. Арзакян М.Ц. Политическая история Франции // Вопросы истории. – 2004. – № 4.
14. Ильин М.В. Перспективы сравнительного изучения политической модернизации // Политическая наука. – 2003. – № 2.

 

Тема 2. Німецька імперія в 1871-1890 рр. (4 години)

1. Завершення об’єднання Німеччини та створення Німецької імперії. Конституція 1871 р.
2. Діяльність канцлера Отто фон Бісмарка.
3. Економічний та соціальний розвиток Німеччини 1870-х рр. «Культуркампф».
4. Зовнішня політика Німеччини в 1870-1890-х рр.

 

Загальні рекомендації для підготовки до практичних занять

Протягом підготовки до практичного заняття студенти повинні з’ясувати особливості «німецької моделі» створення єдиної держави (боротьба за національну єдність, об’єднання «згори» та виникнення Німецької імперії) та вміти порівняти з «італійською моделлю» (боротьба за національну єдність та змішаний шлях об’єднання) та «австрійською» (реорганізація імперії у двоєдину державу Австро-Угорщину).

Особливу увагу потрібно приділити персоні такої видатної історичної постаті, як О. фон Бісмарк. Студент має вирішити, яким був політичний устрій Німеччини в другій половині XIX ст., зрозуміти причини швидкого розвитку німецької економіки, вміти викласти основні положення доктрини пангерманізму. Необхідно зрозуміти, що саме обумовило агресивний зовнішньополітичний курс Німеччини. При підготовці до третього питання потрібно звернути увагу на дискутивне питання: в чому полягає агресивність політики Німеччини у вказаний період часу?

 

Джерела:

1. Бисмарк. О. Мысли и воспоминания: В 3 т. / Пер. с нем. – М., 1940—1941.
2. Сборник документов по истории рабочего и социалистического движения стран Европы и Америки. 1871—1914. – М., 1985.
3. Колониальная политика капиталистических держав. 1870—1914.: Практикум для студентов-заочников. – М., 1967.
4. Меринг Ф. История германской социал-демократии. – М.; СПб., 1923.
5. Каутский К. Бернштейн и социал-демократическая программа. – СПб., 1906.

Література:

1. Германская история в новое и новейшее время: В 2 т. – М., 1970. – Т. 1.
2. Крейг Г. Немцы / Пер. с англ. – М., 1999.
3. Людвиг Э. Бисмарк. – М., 1999.
4. Чубинский В.В. Бисмарк. Политическая биография. – СПб., 1997.
5. Пожарская С.П., Намазова А.С. Общие тенденции развития Европы в XIX — начале XX века // Новая и новейшая история. – 1999. – № 4.
6. Фостер У. История трех интернационалов. – М., 1959.

 

Тема 3. Велика Британія в 1870-1914 рр. (4 години)

 

1. Суспільно-політичний та економічний розвиток Великої Британії в пізньовікторіанський період.
2. Діяльність Бенджаміна Дізраелі та Уїльяма Гладстона.
3. Поширення соціалістичних ідей та лейбористська партія.
4. Ірландське питання та спроби його вирішення (гомруль)

 

Загальні рекомендації для підготовки до практичних занять

В ході даного практичного заняття необхідно всесторонньо проаналізувати суспільно-політичний, економічний та культурний розвиток Великої Британії в останню третину XIX ст. та до її вступу в Першу світову війну. Важливі зміни, що обґрунтували необхідність проведення ліберально-реформаторської політки, відбулися перш за все в ідейно-політичних теоріях. Спираючись на дані, отримані з джерел та дослідницької літератури, студенти повинні зрозуміти для себе основну сутність британської внутрішньої та зовнішньої політики, головні причини конфлікту з Ірландією, феномен англо-бурської війни та внутрішньоімперські протиріччя. Порівнюючи діяльність Б. Дізраелі та Уїльяма Гладстона, потрібно звернутися до біографічної характеристики. Рекомендовано порівняння двох політичних лідерів в тому числі як ідеологів (Дізраелі – модернізатор англійського торизму, теорія «двох націй»; Гладстон – ідеолог та виразник класичного лібералізму).

 

Джерела:

1. Августус Е. Ф. Воспоминания участника англо-бурской войны 1899—1902 гг. – Варшава, 1902.
2. Англо-Трансваальская война. Записки бурского генерала Вильбуа де Марейль. – СПб., 1902.
3. Практикум по новой истории. 1871—1917 / Сост. Н. И. Кочегарова. – М., 1989.
4. Сборник документов по истории нового времени. Экономическое развитие и внутренняя политика стран Европы и Америки. 1870—1914 / Сост. П. И. Остриков, П. П. Вандель. – М., 1989.
5. Юровская Е. В. Практикум по новой истории (второй период). – М., 1979.
6. Черчилль У. Мои великие современники. – М.: Захаров, 2011.

 

Література:

1. Айзенштат М. П. Британия нового времени. Политическая история / М.П. Айзенштат. – М., 2007.
2. Богомолов С. А. Концепция «нового империализма» в Великобритании в конце XIX
3. Виноградов К. Б. Дэвид Ллойд Джордж. – М., 1970.
4. Грудзинский В. В. Переселенческие колонии и эволюция имперской политики Великобритании в середине XIX века // Британская история XIX-XX веков: люди, события, идеи. – Челябинск: Изд-во Челябинского государственного университета, 1997. – С. 60-80.
5. Дребушевская Г. А., Садыков Л. Ю. Проблема судьбы «Малой Англии» в поздневикторианскую эпоху // Вестник Омского университета. – 2009. – № 1. – С. 69-74.
6. Ерофеев Н. А. Очерки по истории Англии. 1815—1917. – М., 1959.
7. Жигалина О.И. Великобритания на Среднем Востоке (XIX- начало XX
8. Кертман Л. Е. Джозеф Чемберлен и сыновья. – М., 1990.
9. Матвеев В. А. Британская империя: искусство выживания // Новая и новейшая история. – 1993. – № 6.
10. Трухановский В. Г. Бенджамин Дизраэли, или история одной невероятной карьеры. – М., 1993.
11. Челлини К. Г., Николе М. История Британских островов в новое время // Новая и новейшая история. – 2001. – № 5.
12. Шкляж И. М. Знаменитые политические и общественные деятели Англии XVIII-XIX вв. – Одесса: Одес. гос. пед. ун-т, 1994. – 140 с.

 

Тема 4. США в 1871-1914 рр. (2 години)

 

1. Причини бурхливого розвитку виробництва та ринкової економіки США.
2. Державний устрій та особливості двопартійної системи в США.
3. Монополії (великі корпорації та трести) та боротьба уряду з їхнім впливом.
4. Зовнішня політика США. Іспано-американська війна.

 

Загальні рекомендації для підготовки до практичних занять

При підготовці до даного практичного заняття потрібно сформувати уявлення про еволюцію партійно-політичної системності після громадянської війни в США, зрозуміти особливості реалізації консервативно-охоронної тенденції за часів президентів кінця XIX ст., вміти охарактеризувати ліберально-демократичну політику президентів початку ХХ ст. Розглядаючи перше питання про причини бурхливого та швидкого піднесення економіки США, розкрийте особливості шляху досягнення США світової першості. При підготовці 1-2 питань потрібно пам’ятати, що в останній чверті XIX ст. в Сполучених Штатах остаточно затвердилася республіка президентського типу, склалася двопартійна система. Республіканська партія утворилася на базі прихильників політики Півночі США, демократична утворилася з традицій Півдня. Потрібно зазначити причини, через які до початку ХХ ст. відмінності між республіканською та демократичню партіями практично зникла, а вони обидві обстоювали тогочасний суспільний та державний устрій. В третьому питанні опишіть антимонопольне законодавство. Чому і виникнення монополій, і боротьба з ними відповідали духу розвитку США та ідеології, що складалася? Опишіть боротьбу з расизмом, демократичні рухи, прогресистів та «справедливий курс» Теодора Рузвельта. При відповіді на останнє питання орієнтуйтеся на дві тенденції, що проявлялися у зовнішній політиці США: експансіонізм та ізоляціонізм. Дайте характеристику вислову «Америка для американців».

 

Джерела:

1. Инаугурационные речи президентов США от Джорджа Вашингтона до Джорджа Буша (1789—2001 гг.). – М., 2001.
2. История США. Хрестоматия / Сост. Согрин В.В. – М., 2011.
3. Соединенные Штаты Америки. Конституция и законодательные акты. – М., 1993.

 

Література:

1. Белявская И. А. Теодор Рузвельт и общественно-политическая жизнь США. – М., 1978.
2. Бурстин Д. Американцы: демократический опыт. – М., 1993.
3. Гершов Э. М. Вудро Вильсон. – М., 1983.
4. История США / Сост. Б. Д. Козенко. – Самара, 1994.
5. История США: В 4 т. – М., 1985. – Т. 2. 1877—1918.
6. Согрин В. В. Политическая власть в США: характер и исторические этапы // Новая и новейшая история. – 2004. – № 2.
7. Согрин В. В. Этапы американского консерватизма // Новая и новейшая история. – 1991. – № 5.
8. Согрин В. В. Мифы и реальности американской истории. – М., 1986.
9. Согрин В. В. Политическая история США XVII – XX вв. – М., 2001.
10. Принципы функционирования двухпартийной системы США: история и современные тенденции: в 2 т. – Москва, 1988.
11. Шлезингер А. М. Циклы американской истории / Пер. с англ. – М., 1992.
12. Шпотов Б. Большой бизнес в США (конец XIX — начало XX в.) // История (приложение к газете «1 сентября»). – 1999. – № 16.
13. Шпотов Б. М. Корпорация «Дженерал Моторс» и становление американского менеджмента // Новая и новейшая история. – 1996. – № 10.

 

Тема 5. Перша світова війна 1914-1918 рр. (4 години)

 

1. Передумови, причини та початок Першої світової війни.
2. Періодизація Першої світової війни та характеристика етапів.
3. Стратегічні плани та їхня реалізація. Воєнні події 1914-1918 рр.
4. Результати та наслідки війни.

 

Загальні рекомендації для підготовки до практичних занять

При підготовці до першого питання заняття студенту рекомендовано визначити нові тенденції та характерні особливості міжнародних відносин у Європі в останній третині XIX ст. Окресліть коло основних військово-політичних, економічних та колоніальних протиріч у відносинах між великими державами тієї епохи. Розкрийте причини та суть блокової політики, яка активно застосовувалася в Європі, починаючи з 1870-х рр. Простежте процес і етапи формування двох військових блоків європейських держав: Троїстого союзу і Антанти. Що змусило Велику Британію відмовитися від традиційної політики «блискучої ізоляції» і піти на укладення договорів з Францією і Росією (в чому суть цих угод)?

Друге питання присвячене періодизації Першої світової війни. Воно має на увазі розгляд міжнародних криз і конфліктів, що послідкували за оформленням двох військових блоків: кризи і військові конфлікти в Африці, Боснійська криза, Балканські війни і т. д. Охарактеризуйте стан дипломатичних відносин на початку ХХ ст., простежте процес приходу до «великої війни». Третє питання вимагає узагальнюючого аналізу воєнних планів та подій Першої світової війни. З'ясуйте, які були конкретні плани ведення військових дій, вироблені в надрах генеральних штабів воюючих держав. Знайомство з рекомендованими джерелами та науковими роботами допоможе з'ясувати, яким чином вибухнула Перша світова війна, як вона відбилася на внутрішньополітичній, соціально-економічній та духовно-культурній ситуації в воюючих країнах. В ході обговорення заключного питання підведіть військово-політичні підсумки Першої світової війни, включаючи людські, економічні та культурні втрати. Визначте, який вплив справила Перша світова війна на подальшу історію Європи і всього людства в ХХ ст.

Джерела:

1. Международные отношения, 1870 - 1918 гг.: Сб. документов. – М., 1940.

2. Ллойд Джордж Д. Военные мемуары / Пер. с англ.. – В 6 т. – М., 1934-38.

 

Література:

1. Виноградов В.Н. 1914 год: быть войне или не быть? // Новая и новейшая история. – 2004. – № 6.
2. Виноградов В.Н. Еще раз о новых подходах к истории мировой войны // Новая и новейшая история. – 1995. – № 5.
3. Игнатьев А. В. Русско-английские отношения накануне Первой мировой войны (1908-1914). – М.: Соцэкгиз, 1962. – 242 с.
4. Исламов Т. Австро-Венгрия в Первой мировой войне. Крах империи // Новая и новейшая история. – 2001. – № 5.
5. Первая мировая война и ее воздействие на историю XX века // Новая и новейшая история. – 1994. – № 4-5.
6. Сенявская Е. Образ врага в сознании участников первой мировой войны // Вопросы истории. – 1997. – № 3.
7. Хальгартен Г. Империализм до 1914 года. – М., 1961.

Історичні портрети політичних та державних діячів зарубіжних країн ХХ ст.

(Канцлери Федеративної Республіки Німеччини)

            На сьогодні Федеративна Республіка Німеччина є однією з провідних країн світу з потужною економікою, високим рівнем життя населення, ефективною системою соціального захисту і самодостатнім та впливовим гравцем на міжнародній арені. Як вдалося досягти цього країні, після нищівної поразки у Другій світовій війні? Оскільки Основний закон ФРН наділяє федерального канцлера правом формувати уряд та визначати державний політичний курс, то цей шлях успіху значною мірою обумовлений діяльністю тих німецьких політиків, які обіймали цю посаду. На лекціях студенти ознайомляться з життям канцлерів ФРН, засадами їх внутрішньої і зовнішньої політики у контексті історичної епохи та з урахуванням найновіших досліджень проблеми.

 

Исторические портреты политических и государственных деятелей

зарубежных стран ХХ в.

(Канцлеры Федеративной Республики Германии)

 

            Сегодня Федеративная Республика Германия является одной из ведущих стран мира с мощной экономикой, высоким уровнем жизни населения, эффективной системой социальной защиты, а также самодостаточным и влиятельным игроком на международной арене. Как удалось достичь этого стране, после сокрушительного поражения во Второй мировой войне? Поскольку Основной закон ФРГ наделяет федерального канцлера правом формировать правительство и определять государственный политический курс, то этот путь успеха в значительной степени обусловлен деятельностью тех немецких политиков, которые занимали эту должность. На лекциях студенты ознакомятся с жизнью канцлеров ФРГ, принципами их внутренней и внешней политики в контексте исторической эпохи и с учетом новейших исследований проблемы.

Актуальні питання історичної науки. Нова культурна історія.
(професор Барвінська П.І.)

            Курс має на меті ознайомити майбутніх істориків з особливостями відносно нового напрямку досліджень, який на рубежі 20-21 ст. займав домінуючі позиції у зарубіжній історіографії. Частково цей напрямок розробляється в історичних дослідженнях на пострадянському просторі, де він має чималі перспективи. Під час вивчення курсу студенти дізнаються про етапи розвитку культурної історії, процес становлення нової культурної історії, її теоретичні засади та особливості досліджень історії тілесності, емоцій, насилля, уявлень, репрезентацій, пам’яті, читання та інших практик.

Актуальные вопросы исторической науки. Новая культурная история.

            Курс имеет целью ознакомить будущих историков с особенностями относительно нового направления исследований, которое на рубеже 20-21 вв. занимало доминирующие позиции в зарубежной историографии. Частично это направление разрабатывается в исторических исследованиях на постсоветском пространстве, где оно имеет хорошие перспективы. При изучении курса студенты узнают об этапах развития культурной истории, процессе становления новой культурной истории, ее теоретических основах и особенностях исследований истории телесности, эмоций, насилия, представлений, репрезентаций, памяти, чтения и других практик.

Історія країн Центральної та Східної Європи у новітній час

            У новітній час на теренах Центральної та Східної Європи відбувались найбільш динамічні процеси: розпад імперій, створення нових держав, експерименти по побудові соціалізму, постсоціалістична трансформація. Під час вивчення курсу студенти ознайомляться з суспільно-політичними, економічними, соціальними та культурологічними аспектами розвитку країн цих регіонів. Один з модулів передбачає вивчення історії Радянського Союзу — тоталітарної держави, що після другої світової війни тривалий час визначала політичний порядок денний двополярного світу.

 

История стран Центральной и Восточной Европы в новейшее время

            В новейшее время на территории Центральной и Восточной Европы происходили наиболее динамичные процессы: распад империй, создание новых государств, эксперименты по построению социализма, постсоциалистическая трансформация. При изучении курса студенты познакомятся с общественно-политическими, экономическими, социальными и культурологическими аспектами развития стран этих регионов. Один из модулей предусматривает изучение истории Советского Союза - тоталитарного государства, которое после Второй мировой войны долгое время определяло политическую повестку дня биполярного мира.

 

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ПІД ЧАС КАРАНТИНУ ЗІ СПЕЦКУРСУ “Історичні портрети політичних та державних діячів зарубіжних країн ХХ ст.”

ДЛЯ СТУДЕНТІВ 4 КУРСУ Д.В.

 

 Тема. Конрад Аденауер – батько нової Німеччини.

 Прихід в політику й політична діяльність між І та ІІ світовими війнами. Перші повоєнні роки: дорога до канцлера. Основні засади внутрішньої політики канцлера Конрада Аденауера. Досягнення «соціальної ринкової політики». Суть зовнішньополітичної концепції «нова Німеччина в новій Європі». Важка дорога на Схід. Відставка та життя канцлера -”пенсіонера”. Сучасні оцінки діяльності та пам'ять.

 Завдання.

1) Переглянути і підготувати рецензію на один із документальних фільмів про К. Аденауера

а) Німеччина після Гітлера: від диктатури до демократії. Документальний фільм DW https://www.youtube.com/watch?v=bp-ftwHuRf8

б) Історичні особистості - Конрад Аденауер https://www.youtube.com/watch?v=-0qiuv5XX3A

в) “Аденауер - архітектор нової Німеччини” https://www.youtube.com/watch?v=XBbO6tQGf_E

2) Зреферувати текст: “Німецькі портрети: Конрад Аденауер” фhttps://www.dw.com/uk/%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D1%96-%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B8-%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%80%D0%B0%D0%B4-%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%B5%D1%80/a-3810989

3) Проаналізувати східноєвропейський напрямок зовнішньої політики Конрада Аденауера на підставі текстів:

а) Сорокин А.Н. На перефериии восточной политики ФРГ: Конрад Аденауэр и страны Восточной Европы. https://cyberleninka.ru/article/n/na-periferii-vostochnoy-politiki-frg-adenauer-i-strany-vostochnoy-evropy

б) Сорокин А.Н. Советский Союз во внешнеполитической концепции Аденауэра. Вестник Томского гос. ун-та. История. 2018. № 55. http://journals.tsu.ru/history/&journal_page=archive&id=1761&article_id=39291

Тема Людвіг Ерхард — автор “німецького дива” на канцлерській посаді.

 

Дитинство, війна, університет — важливі етапи становлення особистості. Наукова діяльність та формування політичних поглядів. Людвіг Ерхард і нацисти. Міністр-реформатор в Бізонії. Незмінний міністр економіки в урядах Конрада Аденауера. Внутрішня і зовнішня політика канцлера Л. Ерхарда. Політична діяльність після відставки. Наукова спадщина.

 

Завдання

1) Зреферувати один із розділів книги: Эрхард Л. Благосостояние для всех. _ Москва, 2001. 464 с. https://institutiones.com/download/books/3091-blagosostoyanie-dlya-vseh.html

або: http://www.vixri.com/d/Erxard%20Ljudvig%20_Blagosostojanie%20dlja%20vsex..pdf

https://www.e-reading-lib.com/book.php?book=67568

 

2) Зреферувати публіцистичний текст про Л. Ерхарда на сайті видання «Дзеркало тижня»: https://dt.ua/SOCIETY/batko_ekonomichnogo_diva_u_tovaristvi_kontrolovanoyi_ratsionalnosti_ta_ratsionalnogo_samokontrolyu.html

 

БАРВІНСЬКА П.І.

 

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ПІД ЧАС КАРАНТИНУ ЗІ СПЕЦКУРСУ “усноісторичні проекти в новітній історії” для аспірантів 2 року навчання

 

 

Опрацювати літературу та виконати самостійні завдання до теми 3 і 4

 

Тема 3. Дослідницькі проекти з усної історії в Україні та країнах пострадянського простору (лекція — 2 год., самостійна робота — 10 год.)

Радянська спадщина в розвитку усної історії в країнах пострадянського простору. Інституалізація усної історії в Україні. Основні напрямки та тематика досліджень в 90-і рр. минулого століття. Тематичні проекти з усної історії в дослідженнях новітньої історії України ХХІ ст. Міжнародні усноісторичні проекти з історії України. Усна історія в Одеському національному університеті імені І. І. Мечникова. Усноісторична проблематика в дослідницьких практиках істориків Білорусії, Росії, Молдови та Казахстану.

 

Завдання/матеріали для самостійної роботи

1) Проаналізувати напрямки роботи одного із українських центрів усної історії. Скориставшись доступом на сайті Української асоціації усної історії:

http://oralhistory.com.ua/proekti/centri-uaui/ (дата звернення 10.02.2020)

2) Проаналізувати тематику конференцій з усної історії, представлених на сайті Української асоціації усної історії: http://oralhistory.com.ua/ (дата звернення 10.02.2020)

3) Визначити суть методологічних дискусій українських дослідників за матеріалами збірників:

а) Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія. - 2012. - Вип. 111.(Спеціальний випуск присвячений усноісторичним дослідженням) URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_Ist_2012_111 (дата звернення 10.02.2020)

б) Україна модерна. 2007. № 11 – Спеціальний випуск присвячений дослідженням в модальності усної історії.

в) Усна історія в сучасних соціально-гуманітарних студіях: теорія і практика досліджень / За ред. В. Кравченка, Г. Грінченко. Xарків, 2008. (Схід/Захід: Іст.-культ. зб. – Вип. 11–12: Спец. вид.: Усна історія в сучасних соціально-гуманітарних студіях: теорія і практика досліджень / за ред. В. Кравченка, Г. Грінченко. Харків: ТОВ «НТМТ», 2008. 432 с. http://oralhistory.com.ua/publikacii/pidtrimka-uaui/usna-istoria-v-suchasnykh-studiakh.html )(дата звернення 10.02.2020)

4) Проаналізуйте напрямки діяльності дослідників усної історії в Білорусії за матеріалами сайту “Беларускі архіў вуснай гісторыі”. Електронний ресурс. Режим доступу http://www.nashapamiac.org/archive/home (дата звернення 10.02.2020)

 

Запитання для самоперевірки опанування матеріалом по темі

1) Які наслідки для розвитку усноісторичних досліджень на пострадянському просторі мало маргінальне становище усної історії в Радянському Союзі.

2) Які етапи розвитку усної історії в країнах пострадянського простору виділяють дослідники?

3) Які теми домінували в усноісторичних проектах в Україні в 90-і рр.? Чим це можна пояснити?

4) Яка тематика усноісторичних проектів, які проводили/проводять дослідники України в 2000-і рр.? Які зміни відбулися в порвнянні з 90-ми роками?

5) Яка тематика усноісторичних проектів, які проводили/проводять дослідники Росії, Білорусії, Молдови, Казахстану? Чим обумовлена тематична подібність та відмінність проектів?

 

Тема 4. Методика збирання, зберігання та використання усних джерел (лекція — 2 год., самостійна робота — 10 год.)

         Підготовка до інтерв’ю та обґрунтування дослідження. Вибір та пошук респондентів. Правила роботи з інформаторами. Типи інтерв’ю. Розробка стратегії проведення інтерв’ю, підготовка питальника. Організація інтерв’ю: технічна підготовка, вибір місця проведення інтерв’ю. Деонтологія опитування, супровідна документація. Транскрибування та архівування усноісторичних джерел. Робота в архіві звукозаписів. Публікація аудіо-джерел. Систематизація, критичний аналіз та інтерпретація усних історичних джерел.

 

Література/джерела

- Грінченко Г. Г. Усна історія. Методичні рекомендації з організації дослідження : для студентів і аспірантів. Харків, 2007. 28 с.

- Грінченко Г. Текстуальний аналіз усно-історичного свідчення (на прикладі усних інтерв’ю з колишніми остарбайтерами Харківської області). Схід – Захід : Іст. культурологічний збірник. Вип. VI. Харків-Київ : Критика, 2004. С. 151-171.

- Soutern Oral History Program. Student interviewer guidelines. URL: https://sohp.org/files/2012/04/Student-Handbook_not-specific-to-a-course.pdf (дата звернення 10.02.2020)

- Thompson P. The Voice of the Past: Oral History. 3rd Edition. Oxford: OUP, 2000. 368 P. (Томпсон П. Голос прошлого. Устная история / П. Томпсон. - М.: Изд-во «Весь мир», 2003. 368 c. (Розділи 7, 8, 9)

- Harding J. ‘Talking about care: emotions, culture and oral history’ (vol 38, no 2, 2010) // Oral History journal:@50. The Voice of History 1969-2019. https://www.ohs.org.uk/wordpress/wp-content/uploads/OHJ_50_full_v2_compressed-1.pdf (дата звернення 10.02.2020)

 

Завдання/матеріали для самостійної роботи

1) Опрацюйте одну із статей та визначте основні етичні вимоги до проведення інтерв’ю задля створення усноісторичних джерел.

а) Hamilton C. ‘On being a “good” interviewer: empathy, ethics and the politics of oral history’ (vol 36, no 2, 2008). Oral History journal:@50. The Voice of History 1969-2019. URL: https://www.ohs.org.uk/wordpress/wp-content/uploads/OHJ_50_full_v2_compressed-1.pdf (дата звернення 10.02.2020)

 

б) Rickard W. ‘Oral history: more dangerous than therapy? interviewees’ reflections on recording traumatic or taboo issues’ (vol 26, no 2, 1998). Oral History journal:@50. The Voice of History 1969-2019. URL: https://www.ohs.org.uk/wordpress/wp-content/uploads/OHJ_50_full_v2_compressed-1.pdf (дата звернення 10.02.2020)

 

2) Опрацюйте текст і визначте, які проблеми у процесі транскрибування інтерв’ю виокремлює автор?

Samuel R. ‘Perils of the transcript’ (from vol 1, no 2, 1972). Oral History journal:@50. The Voice of History 1969-2019. URL: https://www.ohs.org.uk/wordpress/wp-content/uploads/OHJ_50_full_v2_compressed-1.pdf (дата звернення 10.02.2020)

 

3) Опрацюйте текст і визначте, які підходи до проведення інтерв’ю окреслює автор?

 

Evans G. E. ‘Approaches to interviewing’ (vol 1, no 4, 1972). Oral History journal:@50. The Voice of History 1969-2019. URL: https://www.ohs.org.uk/wordpress/wp-content/uploads/OHJ_50_full_v2_compressed-1.pdf (дата звернення 10.02.2020)

 

Запитання для самоперевірки опанування матеріалом по темі

1. Які є типи і види запитань? Які переваги і недоліки кожного типу?

2. Які є типи інтерв’ю? Які переваги і недоліки кожного типу?

3. Яких етичні норми необхідно дотримуватись у роботі з респондентами?

4. Які вимоги до публікації аудіо-джерел?

5. Які методологічні принципи використання усноісторичних джерел у дослідній роботі?